Гаргантюа і Пантагрюель - Сторінка 119

- Франсуа Рабле -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

— Євангелія від Івана, 19, 28).

21

Сльоза Христова (латин.).

22

Звідси і сюди! (Латин.)

23

Природа порожнечі не терпить (латин.).

24

Описуване (латин.).

25

Про каміння (латин.).

26

У книзі останній (латин.).

27

Любов не шукає свого (грецьк. — Перше Послання до Коринтян апостола Павла, 13, 5).

28

Марка — старовинна міра ваги, близько 250 грамів.

29

Довгорунний баран — старовинна французька золота монета.

30

Право народів (латин.).

31

Про жертвоприносини і магію (латин.).

32

Про призначення частин тіла (латин.).

33

Про мет(од) лікування… Про вражені місця… Про причини хвороб (латин.).

34

Тускул(анські) розмови (латин.).

35

Про сили серця (латин.).

36

Проблеми (латин.).

37

Квинтал — міра ваги, дорівнює 400 фунтам.

38

"Про спосіб позначення" (латин.).

39

"Про спосіб позначення" не є наука (латин.).

40

"Що є?.. Доповнення…", "Як за столом поводитися…", "Про чотири головні чесноти… з коментарем…", "Спи спокійно" (латин.).

41

Евдемон — щасливий (грекою).

42

Понократ — дужий, невтомний (грекою).

43

Голова Господня (ґаскон.). Нема Бога в тебе у животі (нім.). Голова Христова (італ.).

44

Левкеція — замість Лютеція, як називався колись Париж.

45

Про повняву у святобожництві (латин.).

46

За і проти (латин.).

47

Мнемонічне слово, що правило для запам'ятовування модусів першої фігури силогізму та означення їх.

48

Філотомій — любитель краяти (грекою).

49

Добридень — скоромовкою (латин.).

50

Добридень і вам теж (латин.).

51

Пане (латин.).

52

І розумний нею не погребує! (Латин.)

53

Оддайте кесареві кесареве, а Боже Богові. Аж ось де собака закопаний (латин).

54

У храмі милосердя, кістка тобі в горло, ми добре під'їмо. Я заколов свинку, знайдеться у мене і добре винце (середньовіч. латина).

55

Бога ради, віддайте нам наші дзвони (середньовіч. латина).

56

Удинині проповіді, аби тільки (середньовіч. латина).

57

Вам треба розгрішення? Далебі, ви його дістанете та ще й дарма (середньовіч. латина).

58

Пане, обдзвонодій нас! (Середньовіч. латина)

59

Здобуток міста (латин).

60

Який уподібнився був до скотини нерозумної і зрівнявся з нею, дивись псалом, не знаю який (латин).

61

Це Ахілл на славу (середньовіч. латина).

62

Я міркую так: усяк дзвін дзвонний, на дзвіниці дзвенючий, дзвонячи дзвонно, дзвоніння викликає у дзвонарів дзвонне. У Парижі є дзвони. Що й треба було довести (середньовіч. латина).

63

За третім модусом першої фігури (латин.).

64

Назва цього модуса.

65

В ім'я Отця і Сина і Духу Святого, амінь (латин.).

66

Його-бо царству не буде кінця-краю, амінь! (Латин.)

67

А проте, оскільки, безперечно, Поллуксом свідчуся, якщо, принаймні, Бог свідок (латин.).

68

Прощавайте і плескайте. Я, Каленіно, посвідкував (латин).

69

За модусом та фігурою (латин.).

70

Малі логікалії! Сукнина до чого належна? (Латин.)

71

Безсистемно і до різних осіб (латин).

72

Як належна, а до чого? (Латин.)

73

До моїх голінок (латин.).

74

Я сам, подібно до того, як субстанція несе акциденцію (латин).

75

Безкоштовно (латин.).

76

Усе народжене роковане на загин (латин.).

77

Даремно вам рано вставати (латин. — Псалом 125, 2.).

78

Звідси вірші (латин.).

79

Анаґност — читака (грекою).

80

Про сіль(ське) гос(подарство) (латин.).

81

Піно, ф'єр, мюскадо, бікан, фуарар — гатунки винограду.

82

Пикрохол — від грецького пикрос — гіркий і холе — жовч.

83

Скликаючи членів капітулу на капітул (латин.).

84

Проти каверз супостата (латин.).

85

На славу миру (латин).

86

Натиск ворогів (латин.).

87

Даруй мені пиття! (Латин.)

88

Апофтеґма — вислів (грекою).

89

Каюся! Помилуй! У руки (твої свій дух віддаю!) (Латин.)

90

Безант — візантійська золота або срібна монета.

91

Філіпп — грецька золота монета.

92

Квапся неспішно (латин.).

93

Ехефрон — обачний (грекою).

94

Мюїд і буасо — старовинні міри сипучих тіл, дорівнюють 270 і 13 літрам.

95

Питне золото (латин.).

96

Святий Боже! (Грецьк.)

97

Гіппіатрія — наука про лікування коней (грекою).

98

Додатки додатків до "Хронік" (латин.).

99

Канна — міра довжини, близько двох метрів.

100

У статуті ордену (латин.).

101

По-перше (латин.).

102

По-друге (латин.).

103

І вийде пагонець із кореня Ессейового (латин.).

104

Великі духовні особи не стають великими вченими (середньовіч. латина).

105

Чому? Тому що (латин.).

106

3 носа дізнаєшся, як до тебе знімаю я (останні слова з псальми 123) (латин.).

107

Блаженний той (латин.).

108

Коротка молитва небес сягає, довге пиття чаші спорожнює (латин.).

109

Прийдіть, вип'ємо (латин.).

110

Фригідний і зурочений (латин.).

111

Про погорду до світу і втечу від спокус його (латин.).

112

Свого часу і на своєму місці (латин.).

113

Вейовіс — давньоримське божество, очевидно — бог помсти.

114

Фронтист — мислитель (грекою).

115

Себаст — шановний (грекою).

116

Тольмер — відважний, зухвалий (грекою).

117

Ітибол — влучний, Акамас — невтомний, Хіронакт — той, у кого руки завжди при ділі, Софрон — розсудливий (грекою).

118

Телемська пустинь — від грецького телема — бажання.

119

Потім (латин.).

120

Нобіль — старовинна англійська золота монета.

121

Арктика — північна, Калаера — від грецького калось — добрий, аер — повітря, Анатолія — східна, Месембрина — південна, Гесперія — західна, Кріера — холодна (грекою).

122

Туаза — міра довжини, дорівнює майже двом метрам.

123

Протонотарій — старший діловод папи.

124

Засвідкували те, що бачили (латин. — Апокаліпсис, 1,2).

125

Всемогуще черево (латин.).

126

Бадбек — Роззява (ґаскон.).

127

Алібанти — висхлі (грекою).

128

Природничі дослідження (латин.).

129

За модусом і фігурою силогізму (латин.).

130

Дай (Господи, дозволу) поклястися (латин.).

131

Ребек — старовинний музичний інструмент, на грифі якого різьбилися фігурки.

132

І Ога, царя базанського (латин. — Псалтир, 135, 11).

133

Ампан — старовинна міра довжини, близько 25 сантиметрів.

134

Але ж малярам і поетам (латин. — Горацій. Про поетичне мистецтво. Переклад Андрія Содомори).

135

Епістемон — досвідчений (грекою).

136

Про будівництво (латин.).

137

Про архітектуру (латин.).

138

Про механізми (латин.).

139

По-перше: Жердина Рятунку, Ґульфик Права, Капець Декретів, Гранат пороку (середньовіч. латина).

140

Мамотре, Про павіанів і мавп, з коментарем дез'Орбо; Ухвала Паризького університету щодо кокетства гульливої баботи (середньовіч. латина).

141

Мистецтво пристойно шепотіти в товаристві магістра Ортуїна (середньовіч. латина).

142

Або: Мурашник Мистецтв; Про вживання бульйонів і про переваги перепою Сільвестра Прієрійського, яковита (середньовіч. латина).

143

Шкільна щітка для чобіт; Тартаре. Як відкласти; Про різницю між супами (середньовіч. латина).

144

Про розгризання свинячого сала, у трьох книгах, твір вельмишановного брата Любена, духівника провінції Верзіння; Як їсти козлятину з артишоками у папські місяці всупереч церковній забороні, твір Пасквіна, мармурового доктора (середньовіч. латина).

145

Як приготувати кров'янку; Про чудовий смак тельбухів; Найславетнітттий доктор обох прав, метр Пілло Загреба, Про діри на курзуверзу, в Аккурсієвій ґлосі зібраному, огляд щонайясніший (середньовіч. латина).

146

Хитрощі вільного стрільця; Вільний солдат. Про воєнне мистецтво, з малюнками Тево; Про користь і вигоду білування жеребців та кобил, твір доктора теології де Кебекю (середньовіч. латина).

147

Про вживання муштарди після їди, в чотирнадцяти книгах, з апробацією метра Воріллона; Десять тижнів дебатів на Константському соборі над закрутистим питанням: Чи може Химера, гудучи в порожнечі, поглинути вторинні інтенції? (Середньовіч. латина).

148

Скотова Базгранина; Про скасування острог, ув одинадцяти десятикнижжях метра Альберика де Розати; того самого автора: Про квартирування вояків у волоссі, у трьох томах (середньовіч. латина).

149

Марфоріо, бакалавр, у Римі похований, Як чистити і бруднити кардинальських мулів. Починається словами Сільвіус Калитка, а прохарамаркав його Ява, доктор теології; Бударен, єпископ Дев'ятикнижжя про прибутки від індульгенцій, з папським привілеєм на три роки, не більше (середньовіч. латина).

150

Млинок канонічних часів, у сорока томах; Анонім: Переверти братчиків (середньовіч. латина).

151

Про витворки принців; Піхва лицемірства, твір метра Якоба Гохштратена, єретикомера; Про трунки кандидатів на докторат і докторів богослов'я, у восьми томах, вельми пікантних (середньовіч. латина).

152

Як у димарях трусити сажу, метра Екка.

153

Софістичні забави, Спередузнизуразбезоколясасудження гімнярів (середньовіч. латина).

154

Про життя і звичаї денді; Душеспасні бесіди сорбоннської рогачки, зладив Лупольд (середньовіч. латина).

155

Підбурні речі кельнських докторів проти Рейхліна.

156

Побігашки кадді брата Ступака.

157

Як церква здобула право зміщувати папу; Іван Дітебродій. Про жах відлучення від церкви (книжечка безголова); Геній чортовиння: Як викликати чортів і чортиць, метра Ґінґольфа (середньовіч. латина).

158

Про походження святенників та звичайних лицемірів, у семи томах (середньовіч. латина).

159

Підсумок ангелічний (латин.) — твір Томи Аквінського; Про певні особи, що назвали автора шахраєм, а також про те, що шахраї церквою не засуджені; медичний відхідник; клістирні поля, твір С. Ш. (середньовіч. латина).

160

Про викорінення божкодайл; Антидотарій для душі; Про батьківщину диявола (середньовіч. латина).

161

Панурґ — хитрун, спритник (грекою).

162

Паничу! Пошли вам Боже щастя й удачі! Знайте ж насамперед, милий паниченьку, що те, про що ви мене питаєте, сумне і гідне жалю; я міг би сказати вам чимало такого, що вам було б важко слухати, а мені розповідати, хоча старосвітські поети й оратори твердили у висловах своїх та афоризмах, ніби спогади про минулі напасті і митарства дають нам велику втіху (нім.).

163

Ця фраза мовою, вигаданою автором.

164

Мій синьйоре! Відомо вам, що козиця ніколи не співає з порожньою кишкою: достоту так само і я не зумію розповісти вам про свої блукання, перш ніж дістане звичну поживу бідолашне моє черево, на думку якого мої руки і зуби перестали виконувати свою звичну справу і їх покорчило (італ.).

165

Мілорде! Якщо ви такі розумні на голову, як від природи великі на зріст, то повинні мати до мене співчуття, бо природа створила нас усіх рівними, але доля одних піднесла, інших же принизила.