Коран (фрагменти) - Сторінка 5

- Автор Невідомий -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

Достеменно, невірні — ваші відверті вороги.

102. Коли ти, (Мухаммаде), знаходишся серед них і правиш для них молитву, нехай одна група з них стоїть разом з тобою зі зброєю в руках. Коли вони закінчать колінопреклоніння, нехай стануть позаду вас. Тоді нехай підійде інша група, яка ще не молилася, і нехай (теж) помолиться разом з тобою. Але їм слід бути обережними і (так само) мати при собі зброю. Невірним хотілося б, щоб ви зневажили свою зброю та спорядження, аби вони змогли напасти на вас раптово. Не буде над вами гріха, якщо ви відкладете зброю, коли відчуєте незручність від дощу або будучи хворими. Однак залишайтеся обачними. Воістину, Аллаг підготував для невірних принизливе покарання.

103. Коли ви завершите молитву, пом'яніть Аллага, стоячи, сидячи чи (лежачи) на боках. Почуваючи себе в безпеці, звершіть молитву (за належними правилами). Молитву для віруючих приписано у строго визначений час.

104. Не розслабляйтеся, переслідуючи цих людей. Якщо ви страждаєте, то вони страждають так само. Однак ви сподіваєтеся від Аллага на те, на що вони не сподіваються. Адже Аллаг — Усезнаючий, Премудрий.

105. Ми послали тобі, (Мухаммаде,) (Святе) Письмо як істину, щоб ти міг розсудити людей так, як показав тобі Аллаг. Тож не потурай зрадникам.

106. Благай прощення в Аллага, бо Він — Усепрощаючий, Всемилосердний.

107. Не заступайся за тих, хто зраджує сам себе: Аллаг не любить ні зрадника, ні грішника.

108. Вони можуть приховати свої (гріхи) від людей, але не сховають їх від Аллага, тому що Він з ними, коли вони потай ночами говорять нелюбі Йому слова. Але Аллаг завжди знає все, що вони роблять.

109. От ви заступаєтеся за них у цьому світі. А хто ж заступиться за них перед Аллагом у День воскресіння? Хто буде за них поручителем?

110. Якщо хто-небудь зробить злий вчинок чи скривдить власну душу, а потім попросить в Аллага прощення, то він помітить, що Аллаг — Усепрощаючий, Всемилосердний.

111. А той, хто вчиняє гріх, вчиняє його проти себе: Аллаг завжди — Всезнаючий, Премудрий.

112. А той, хто звалює свою провину чи гріх на невинного, бере на себе тягар обмови й відвертої вини.

113. І якби не благовоління Аллага до тебе й не милість Його, то дехто з них неодмінно надумав би ввести тебе в оману. Але вони вводять в оману тільки самих себе і не зашкодять тобі анітрохи, бо Аллаг послав тобі (Святе) Письмо й Мудрість та навчив тебе тому, чого ти раніше не знав. Прихильність Аллага до тебе превелика!

114. Немає нічого хорошого в їхніх численних таємних бесідах, якщо тільки вони не закликають на них роздавати милостиню, вершити добрі справи чи примиряти людей. Тому, хто робить так, жадаючи благовоління Аллага, Ми дамо чималу винагороду.

115. А якщо хто-небудь виступить проти Посланця після того як йому прояснився прямий шлях, та не піде слідом за віруючими, то Ми повернемо його туди, куди він повернув сам, і вкинемо його в пекло. А воно — жахливий притулок!

116. Аллаг не прощає, коли вірують в інші, крім Нього, божества, але прощає, кому побажає, усе, крім цього. Бо той, хто вірує в інші, крім Аллага, божества, перебуває в глибокій омані.

117. Вони поклоняються, крім Аллага, ще жіночим ідолам та моляться бунтівливому шайтанові.

118. Аллаг прокляв його, а він сказав: "Я неодмінно захоплю з Твоїх рабів певну частину,

119. введу їх в оману, вселю в них марні надії, накажу їм обрізати вуха в худоби та спотворювати витвір Аллага". Той, хто шукає заступництва в шайтана замість Аллага, обов'язково зазнає явного збитку.

120. Він годує їх обіцянками та спокушає примарами. Та все ж обіцяє він — аби тільки звабити.

121. Для таких притулком буде пекло. І не знайти їм від нього порятунку.

122. Тих же, хто вірував і чинив добрі справи, Ми введемо в сади, де внизу течуть ріки. Вони перебуватимуть там вічно. Така істинна обітниця Аллага. А чиє слово правдивіше від Аллагового?

123. І це — не ваші марення чи мрії людей (Святого) Письма. Тому, хто робить зло, Буде відплачено тим же. І не знайдеться для нього, крім Аллага, ні заступника, ні прихильника.

124. Той же, хто робить добро, чоловік то чи жінка, та ще й коли віруючий, — такі ввійдуть до раю, і не будуть вони скривджені ані на борозенку фінікової кісточки.

125. А хто прекрасніший у вірі від того, хто цілком віддався Аллагові, робить добро і пішов за вірою Ібрагіма-ханіфа? А Аллаг узяв Собі Ібрагіма за друга.

126. Аллагу належить усе, що в небесах і на землі; Аллаг охоплює все суще.

127. Вони запитують тебе про приписи стосовно жінок. Відповідай: "Настанови щодо них дає вам Аллаг, а також провіщено вам у Книзі про жінок-сиріт, яким ви не даєте того, що їм приписано, бажаючи одружитися з ними, а також про безпомічних дітей і про те, щоб ви ставилися до сиріт справедливо. І що б ви не зробили доброго, Аллаг відає про те".

128. Якщо жінка відчуває, що чоловік неприязно поводиться з нею чи уникає її, то не буде над ними гріха, якщо вони дійдуть згоди мирно, бо примирення — гарна справа. Людям властива скупість, але якщо ви творитимете добро й будете богобоязливими, то Аллаг завжди відає про те, що ви робите.

129. Ніколи ви не зможете ставитися однаково справедливо до (всіх) дружин, якби навіть бажали цього. Тож не прив'язуйтеся занадто (до одної), залишаючи (іншу) покинутою. Якщо ж ви діятимете справедливо й будете богобоязливими, то Аллаг — Усепрощаючий, Всемилосердний.

130. Коли ж обоє розлучаться, то Аллаг кожного з них збагатить зі Свого достатку. Аллаг — рясно Даруючий, Премудрий.

131. Аллагу належить те, що на небесах і на землі. Ми вже заповіли тим, кому було дароване (Святе) Письмо до вас, (заповідаємо) й вам, щоб ви боялися Аллага. А якщо ви не увіруєте, то Аллагові належить усе, що на небесах і на землі. Він — Усевладний, Всеславний.

132. Аллагові належить усе, що на небесах і на землі. І досить Аллага як заступника.

133. Якщо Він захоче, люди, Він забере вас геть (із цього світу) й приведе (замість вас) інших: Аллаг завжди може зробити це.

134. Коли хтось бажає віддяки тутешнього світу, то в Аллага є винагороди земного й прийдешнього світу. Аллаг завжди все чує, все бачить.

135. О ви, хто увірував! Будьте стійкими в правосудді, свідками перед Аллагом, якщо навіть свідчення буде проти вас самих, ваших батьків чи родичів. І багатий, і бідний однаково близькі Аллагові, тож залишайтеся неупередженими, щоб бути справедливими. Якщо ж ви уникатимете істи ни або заперечуватимете її, то Аллаг завжди відає про те, що ви дієте.

136. О ви, хто увірував! Віруйте в Аллага, Його Посланця та Книгу, яку Він зіслав (з небес) Своєму Посланцеві, а також у писання, які Він посилав раніше. Той, хто не вірує в Аллага, Його ангелів, Його писання, Його посланців і в Судний день, упав у глибоку оману.

137. Tих, хто (спочатку) увірував, а потім перестав вірити, далі знову увірував, і знову зневірився та ще й глибше занурився в невір'я, Аллаг ніколи не простить і не скерує на прямий шлях.

138. Тож "порадуй" лицемірів звісткою про те, що на них чекає болісне покарання, —

139. на тих, хто вибирає друзів з-поміж невірних, надаючи їм перевагу перед віруючими. Невже вони прагнуть знайти в невірних силу? Однак уся могутність цілком належить Аллагові.

140. Раніше Аллаг послав вам у Книзі, щоб ви, слухаючи знамення Аллага, уникали тих, хто заперечує ці (знамення) і глузує з них, і не сідали разом з ними, допоки вони не заговорять про інше. Бо тоді ви — такі ж, як і вони. Аллаг збере лицемірів та невірних у пеклі всіх разом.

141. Вони тільки й очікують, що трапиться з вами. Якщо ви завдяки Аллагу переможете, вони скажуть: "Хіба ми не були з разом вами?" Якщо ж поталанить невірним, вони скажуть: "Хіба не ми допомогли вам перемогти та не захищали вас від віруючих?" Однак Аллаг розсудить вас у День воскресіння й нізащо не дасть невірним перемогти віруючих.

142. Лицеміри хочуть обманути Аллага, а Він сам обманює їх. Коли вони стають до молитви, то підводяться ліниво, напоказ людям і лише іноді згадують Аллага,

143. вагаючись між (невір'ям та вірою), не належачи ні до тих, ні до інших Бо для того, кого Аллаг уводить в оману, ти ніколи не знайдеш (правильного) шляху. 144. О ви, хто увірував! Не беріть у друзі невірних, зневажуючи віруючих. Невже ви хочете надати Аллагові переконливий доказ проти вас?

145. Лицеміри (горітимуть) у самій безодні пекельного вогню. І ти ніколи не знайдеш їм заступника,

146. крім тих, хто покаявся, став праведним, поклав надію на Аллага та щирий у своїй вірі в Нього. От вони — з віруючими, а віруючим Аллаг дасть велику винагороду.

147. Навіщо Аллагові карати вас, коли ви вдячні та віруєте? Адже Аллаг завжди — Превдячний, Всезнаючий.

148. Аллаг не любить привселюдних слів про зло, хіба що несправедливо скривджено когось. Аллаг завжди все чує, все знає.

149. Вершитимете ви добро відкрито чи приховаєте його, або пробачите ви злий учинок, — Аллаг завжди — Усепрощаючий, Всемогутній.

150. Ті, що не вірують в Аллага та Його посланців, хочуть відокремити Аллага від Його посланців, говорять: "Ми віруємо в одних (посланців) і не віруємо в інших" — та прагнуть обрати між цим (середній) шлях, —

151. вони і є насправді невіруючі. А невірним Ми підготували ганебне покарання.

152. Тих же, хто увірував в Аллага та Його посланників і ніяк не виділяв жодного з них, Він винагородить по заслузі. Адже Аллаг завжди — Усепрощаючий, Всемилостивий.

153. Люди (Святого) Письма просять тебе, щоб ти звів їм з небес Писання. Колись вони просили Мусу про більше, ніж це, і говорили: "Покажи нам навіч Аллага". Проте їх вразила блискавка за таку кривду. А далі, після того як до них з'явилися ясні знамення, вони стали поклонятися (золотому) тельцю, але Ми простили їм це і дали Мусі безперечну владу.

154. Ми піднесли над ними гору згідно з (Нашою) угодою з ними і сказали їм: "Увійдіть у врата, низько кланяючись!" Ще сказали Ми їм: "Не порушуйте суботу" — і взяли з них тверду обіцянку.

155. За те, що вони порушили свою угоду, не вірили в знамення Аллага, безправно вбивали пророків і говорили: "Серця наші — обгортка" (ні, Аллаг запечатав їх за невір'я, бо вірують лише небагато з них),

156. за їхнє невір'я, за те, що вони звели на Мар'ям великий наклеп,

157.