Маятник Фуко - Сторінка 99

Лише недолуга короткозорість префектів та інквізиторів короля Філіпа перешкодила їм зрозуміти, що плювок на хрест, поцілунок у зад, чорний кіт та поклоніння Бафометові були не чим іншим, як відлунням інших обрядів, які здійснювали тамплієри під впливом першої таємниці, відкритої ними на Сході, — вживання гашишу.

Тож очевидно, що План народився, мусив народитися саме там: від людей з Аламуту тамплієри дізналися про підземні течії, з людьми з Аламуту вони провадили наради у Провені і заснували таємну змову Тридцяти Шести Невидимих, і саме тому Хрістіан Розенкройц подався до Феса та в інші місця Сходу, саме тому Постель звернув свою увагу на Схід, саме тому зі Сходу, з Єгипту, осідку ісмаїлітів-фатімідів, маги доби Відродження привезли божество-покровителя Плану — Гермеса, тобто Тота, а дурисвіт Каліостро використовував єгипетські постаті для своїх примарних обрядів. А єзуїти, єзуїти не були такі тупоголові, як ми вважали; на чолі з добрим старим Кірхером вони відразу ж накинулись на ієрогліфи, на коптську мову, на інші східні мови, єврейська ж була лише прикриттям, поступкою тогочасній моді.

104

Ці тексти звернені не до простих смертних... Гностичний світогляд — це шлях, застережений для еліти... Адже, як сказано в Біблії: не кидайте ваших перед свиням.

Kamal Jumblatt. Інтерв'ю газеті Le Jour, 31.3.1967 p.

Arcana publicata vilescunt et gratiam prophanata amittunt. Ergo: ne margaritas obijce porcis, seu asino substeme rosas .

Johann Valentin Andreae,

Die Chymische Hochzeit des Christian Rosencreutz,

Strassburg, Zetzner, 1616, титульна сторінка

З іншого боку, де знайти людину, яка здатна прождати на камені протягом шести століть і яка таки ждала на цьому камені? Звичайно, Аламут зрештою впав під тиском монголів, але секта ісмаїлітів збереглася на цілому Сході. Поперше, вона змішалася з нешиїтським суфізмом, по-друге — покликала до життя страхітливу секту друзів, і по-третє — вона збереглася серед індійських хоя, послідовників Аги Хана, неподалік від місця, де була Агартгха.

Але я виявив ще одну річ. За династії Фатімідів заходами академії Геліополіса в Каїрі було відкрито герметичні поняття стародавніх єгиптян, і там був заснований Дім Знань. Дім Знань! Той самий, звідки черпав натхнення Бекон для свого Соломонового Дому, який став прообразом Консерваторію?

— Ось воно, ось воно, нема більше жодних сумнівів, — мовив захмелілий Бельбо. Потім запитав: — А що ж тоді кабалісти?

— Це лише паралельна історія. Рабини Єрусалима відчували, що між тамплієрами та асасинами щось зайшло, пронюхали щось так само й іспанські рабини, мандруючи по європейських таборах, нібито щоб давати гроші під лихву. Відчуваючи себе виключеними з таємниці, у нападі національної гордості, вони вирішують самі зрозуміти, в чім річ. Як це, ми, Обраний Народ, не в курсі таїни таїн? Раз — і започатковують кабалістичну традицію, яка була героїчною спробою вигнанців, ізгоїв домогтися свого наперекір можновладцям, панам, які вважають, що знають усе.

— Але, поводячись так, вони справляли на християн враження, ніби справді все знають.

— І в певний момент хтось допустив найбільшої хиби. Переплутав Ісмаїла з Ізраїлем.

— Отже Барруель, "Протоколи" та Голокост лише плід орфографічної помилки.

— Шість мільйонів євреїв, забитих через помилку Піко делла Мірандоли!

— А може, була інша причина. Обраний народ узяв на себе завдання тлумачити Книгу. Від нього поширилась ця манія. А інші, не знайшовши нічого у Книзі, забажали помститися. Люди бояться того, хто ставить їх віч-на-віч із Законом. Але чому асасини не з'явились на сцені раніше?

— Бельбо! Подумайте лишень, який занепад панує в цьому регіоні від битви при Лепанто і пізніше. Ваш Себоттендорф розумів, що треба шукати чогось серед турецьких дервішів, але Аламута більше нема, ці люди принишкли невідомо де. Вони вичікують. І ось настав їхній час, вони знову показали носа під крилом ісламського ірредентизму. Вводячи у План Гітлера, ми знайшли вірогідне пояснення другої світової війни. Вводячи туди асасинів з Аламуту, ми пояснюємо все те, що вже не один рік відбувається на теренах між Середземномор'ям та Перською затокою. І тут ми знаходимо місце для ТРЕСу, Templi Resurgentes Equites Synarchici . Товариства, яке ставить собі за мету поновити нарешті зв'язки між духовним лицарством різних віросповідань.

— Або ж яке розпалює конфлікти, аби все заблокувати і ловити рибку в каламутній воді. Ясна річ. Ми підходимо до кінця нашої праці в галузі перекроювання Історії. Чи не трапиться так, що у віщий момент Маятник відкриє, що Пуп Світу міститься в Аламуті?

— Ну, не будемо перебільшувати. Про мене, нехай це останнє питання залишається висіти в повітрі.

— Як Маятник.

— Хоч би й так. Не можна висловлювати всього, що спадає нам на гадку.

— Аякже, аякже. Наукова точність над усе.

* * *

Того вечора я був гордий з того, що вибудував гарну історію. Я був естет, який використовує тіло і кров світу, щоб створити з них Красу. А Бельбо вже був адептом. Як будь-хто інший — не через осяяння, а через faute de mieux .

105

Claudicat ingenium, delirat lingua, labat mens .

Лукрецій. De rerum natura, III, 453

Мабуть, саме в ті дні Бельбо спробував зрозуміти, що саме з ним діється. Однак навіть суворість його самоаналізу не змогла відірвати його від недуги, до якої він уже звикав.

FILENAME: А якби?

Вигадати якийсь План: План тебе так виправдовує, що ти перестаєш бути відповідальним навіть за нього самого. Досить кинути каменем і заховати руку за спину. Невдачі не було б, якби План справді існував.

Чечилія ніколи не була твоєю, бо Архонти зробили Аннібале Канталамесса та Піо Бо нездатними грати на найприязніших у світі бомбардонах. Ти втік із бойовища при Струмку, бо Декани захотіли приберегти тебе для іншого голокосту. А чоловік зі шрамом має талісман, могутніший, ніж твій.

План, ось він, винуватець. Мрія нашого роду. An Deus sit . Якщо Він є, це Його провина.

Те, адресу чого я втратив, зовсім не Мета, а Основа. Не об'єкт, яким треба заволодіти, а суб'єкт, який володіє мною. Банальне зло, напіврадість, про що ж інше говорить Міф? Подвійним восьмискладовим віршем.

Кому належить ця думка, найзаспокійливіша з усіх можливих? Ніщо не може вирвати з моєї душі гадку, що цей світ є виплодом бога пітьми, а я продовження його тіні. Віра приводить до Абсолютного Оптимізму.

Це правда, я допустився розпусти (чи не допустився) — але то Бог не зумів розв'язати проблему Зла. Нумо, гайда товкти у ступі зародок, з медом та перцем. Цього хоче Бог.

Якщо віра справді необхідна, нехай це буде релігія, яка не примушує тебе почуватися винним. Релігія безладна, летка, як пара, підземна, безконечна. Як роман, а не як богослов'я.

П'ять шляхів до єдиного пункту призначення. Яке марнотратство. Хай буде натомість лабіринт, який веде всюди й нікуди. Щоб померти стильно, треба жити в бароко.

Лише злий Деміург дає нам змогу почувати себе добрими.

А якби космічного Плану не було?

Який недобрий жарт, жити у вигнанні, коли ніхто нас не виганяв. Бути вигнаним з місця, якого не існує.

А якби він, План, існував, але був для тебе невловним протягом вічності?

Там, де відступає релігія, на допомогу приходить мистецтво. І ти вигадуєш План, як метафору незбагненного. Людська змова теж може заповнити порожнечу.

Вони не опублікували мого "Серця у пристрасті", бо я не належу до тамплієрської кліки.

Жити так, ніби План є: камінь філософів.

Якщо не можеш перемогти їх, пристань до них. Якщо План є, досить пристосуватися до нього...

Лоренца піддає мене випробуванню. Смирення. Якби у мене було досить смирення, щоб викликати Ангелів, навіть не вірячи в них, і накреслити відповідне коло, я б досяг умиротворення. Можливо.

Ти віриш, що таємниця є, і почуваєш себе втаємниченим. Це нічого не коштує.

Створити велетенську надію, яку ніколи не можна буде викоренити, адже кореня вона не має. А предки, яких нема, ніколи не прийдуть сказати тобі, що ти зрадив. Релігія, яку можна сповідувати, зраджуючи її без кінця-краю.

Як Андреа: створити задля жарту найбільше одкровення в історії, і поки інші втрачають розум, присягатися решту свого життя, що то був не ти.

* * *

Створити істину з розмитими обрисами: тільки-но хтось спробує визначити її, ти проголошуєш йому анафему. Виправдовувати лише того, хто ще розмитіший, ніж ти. Jamais d'ennemis a droite .

Навіщо писати романи? Краще переписувати Історію. Такою, якою вона потім стане.

Чому ви не помістили дії в Данії, пане Вільяме Ш.? Конопляний Джім Йоганн Валентин Андреа Лукаматей блукає по Зондському архіпелагові між Патмосом та Авалоном, від Білої Гори до Мінданао, від Атлантида до Тессалонік... На Нікейському соборі Ориген відрізає собі яйця і показує їх, скривавлені, отцям Міста Сонця, Хірамові, який шкірить зуби, — філіокве, філіокве , а тим часом Константин запускає свої хижі пазурі в порожні очниці Роберта Флудца, смерть, смерть юдеям антіохійського ґетто, Dieu et mon droit , нехай майорить Босеан у руках офітів та борборитів, які отруйно черевомовлять. Нехай звучить сурма, і хай прийдуть Праведні Лицарі Святого Міста з головою Мавра, що ощетинилась на списі, Ребісе, Ребісе! Магнітний ураган, падає Ейфелева вежа. їдко посміхається Рачковський на підсмаженому тілі Жака де Моле.

* * *

Ти не стала моєю, але я можу спричинити вибух історії.

* * *

Якщо проблемою є відсутність буття, якщо буття існує лише у своїх численних висловах, тоді чим більше ми говоримо, тим більше буття існує.

Мрія науки полягає в тому, щоб буття було небагато, щоб воно було сконцентроване і визначальне, Е=mc2. Помилка. Щоб врятуватися на самому початку вічності, конче потрібно прагнути заплутаного буття. Наче змія, зав'язана у вузол моряком-алкоголіком. Нерозв'язно.

* * *

Вигадувати, навіжено вигадувати, незважаючи на доладність, аж поки стане неможливим будь-який підсумок. Проста гра в естафету між символами — одне говорить одне, друге — інше, без жодного упину. Розкласти світ на сарабанду ланцюга анаграм. А відтак повірити у Невимовне. Чи не це є істинним тлумаченням Тори? Істина — це анаграма анаграми. Anagrams = ars magna .

* * *

Ось що відбулось у ті дні — Бельбо вирішив сприйняти всерйоз Всесвіт дияволістів не через надмір віри, а через її нестачу.

Принижений своєю нездатністю творити (протягом усього життя він посилався на незаспокоєні бажання та на ніколи не написані сторінки, одні були метафорами інших і навпаки, а все разом перебувало під знаком його гаданого, невидимого боягузтва), тепер він усвідомлював, що, будуючи План, він таки творив.