Шамбала Оаза світла - Сторінка 7

Тож закид махатми Кут Хумів листі до Сіннетта, мовляв, "ви —варвари зі всією вашою пихатою цивілізацією" може бути цілком слушним. Ми маємо перед собою цікаве поле досліджень. Воно стосується ідеологи цієї загадкової спільноти, яка може прояснити її мотиви й цілі —"Кожен діамант, кожен кристал, кожна росяна і кожна зірка, як і кожна людина чи тварина, має свою індивідуальну душу",-пише Махатма Кут Хумі в іншому лист. Це твердження дуже близьке до діалектичної філософії, яка має матерію за основу життя і свідомості. Допускаючи існування в безконечному космосі безлічі вищих зоряних і планетарних надістот, шанований махатма ще в одному листі рішуче заперечує існування антропоморфного бога. Не слід забувати, що мільйони буддистів й собі не визнають Творця чи персональне божество, а в індуїзмі парабрахман є безмежним Абсолютом. "Ми знаємо, що матерія вічна,-каже Мудрість Сходу,-бо матерія —це сама природа". Деякі з цих постулатів співпадають з діалектичним матеріалізмом, але розходяться з ним у питанні про незнищенність свідомості.

Мудреці стверджують, що головна мета Братства —звільнити людство від кошмару забобонів, прищепити любов до доброчесності заради доброчесності, а не заради винагороди. "Листи Махатм" наголошують, що вони не атеїсти чи агностики, а пантеїсти в найширшому розумінні слова. Слід зазначити, що й нині чимало

вчених і мислителів доходять подібних висновків перед лицем безконечного Всесвіту. Етичні ідеали Втаємничених підсумовує один із їхніх адептів: "Термін "Всесвітнє Братство" —не пуста фраза,-це єдина надійна засада світової моральності".

Забобони, егоїзм і жорстокість —страхітливі монстри, що тягнуть людство у безодню духовного забуття. Всі вони породжені незнанням єдності життя. Коли це стане загальновизнаним, людина перестане бути руйнівником. Мудреці Гімалаїв відкриють тоді свою концепцію найвищої людяності, "коли всі стануть співтрударями природи". Людина зараз чинить жахливий злочин, оскверняючи і руйнуючи планету Земля. Коли ж вона нарешті стане другом Природи?

Концепція космічної еволюції —основа Таємної Доктрини.

Не дивно, що ідея переродження —лише частина філософії Стражів Людства. Вивчення цієї ідеї було включено в давні містерії. Цей принцип сприйняли видатні філософи —Піфагор, Емпедокл, Платон і Плотін. Перші двоє навіть запевняли, що пам'ятали свої попередні життя. Як і Аполлоній Тіанський. Перші Вітці церкви, як-от Оріген чи Климент Александрійський, зробили в це і свій внесок.

У нас час найпіднесеніше сформулював цю концепцію переродження Бенджамін Франклін. Він склав таку епітафію для свого надгробка в Філадельфії: "Тут спочиває пожива для червів —тіло Б. Франкліна, друкаря, наче обкладинка ветхої книги з вирваними сторінками. Та праця не буде марною, бо вона, як він вірить, з'явиться знову у новому, елегантнішому виданні, вичитана й виправлена Автором".

Християнство віру в переродження оголосило єрессю лише в VI ст., а доти її визнавали навіть Вітці церкви. Зате в Азії, нехай то Бірма, Індія чи Японія, віра в переродження —невід'ємна частка національної свідомості.

Філософія космічної еволюції —безперервного поступу інтелекту й свідомості в безмежному Всесвіті —відтворює картину ієрархічної драбини надлюдських форм життя, її втілення включає почуття відповідальності за нижчі форми життя. З фундаментального вчення про єдність космічного життя випливає Доктрина Серця з її заповіддю всеосяжної любові до природи.

Зайве казати, що ця засада вкрай далека від антропоі егоцентричної поведінки людини на нашій планеті.

Психологія наших Старших Братів незмірне різнобічніша, ніж наша власна. Інтереси людини спрямовані лише на себе. Архати ж розглядають людину лише як ланку в безконечній космічній еволюції, де співіснують як нижчі, так і вищі форми. Мільйони років наша планета існувала без жодного "гомо сапієнса", та для більшості людей, не наділених цим баченням всесвітнього життя, жахлива сама думка, що Земля може існувати без них.

Важко уявити собі той величезний труд, що його взяло на свої плечі Братство Шамбали. Його архати більше схожі на солдатів у битві проти невігластва, забобонів та егоїзму, аніж на співців священних гімнів. Перед ними —інертна маса людства, яку треба позбавити замшілості і надати довершеної форми за законами еволюції. Архати використовують позитивний підхід через впровадження ідеалів у всі види творчості:

мистецтво, науку, релігію, музику й соціологію.

Усі значні культурні й наукові здобутки людства —з прагненням загального добра в серці —надихав або підтримував Космічний Розум. Однак легше дати благородні ідеали людству, аніж позбутися заціпеніння апатичної свідомості, поганого смаку чи фальшивих цінностей. Найважча з усіх проблем —прояснити свідомість, затьмарену забобонами й хибними уявленнями.

У Планетних Стражів є певна програма, аби дійти мети на цьому конкретному витку еволюції. Певно, мав слушність німецький філософ Ніцше, коли казав: "Вдалині від правителів, вільні від усіляких пут, живуть найвищі люди, а правителі —це їхнє знаряддя".

Проблеми Ієрархії Світла куди складніші, аніж ті, що постають перед будь-яким сучасним урядом світу. Серед їхніх титанічних завдань —нагляд і часткова нейтралізація (через невідомі науці коливання) ментальної негативної аури Землі, що містить випромінювання шкідливих думок, накопичені споконвіку.

Годі й казати, наскільки ці випромінювання значні. У цьому силовому полі лунають зойки розпачу, прокльони поранених і конаючих у всіх жорстоких війнах, які знало людство2. Вібрацій високої духовної природи замало, аби протистояти цим негативним хвилям. А пам'ять нашої Матері-Природи, яку стародавні індійські книги називають акаша, фіксує все, що відбувається в світі, і ніщо з неї не стирається. Ця шкідлива оболонка над планетою жахає. Лише людство може нейтралізувати чорні хмари ментальних вібрацій, які саме створило. Стражі Землі благають нас бодай не додавати більше бруду й крові й так украй недужій планеті.

Той, хто вважає ці висновки спірними, може познайомитись із останніми науковими дослідженнями чутливості рослин до людських думок. Якщо квітка може зав'янути від гніву людини, то хіба не може підкосити всю планету ненависть, випромінювана в глобальних масштабах?

Езотерична наука Сходу мовить про зіткнення підземного вогню Камадуро з Вогнем Космічним, яке спричинює спустошливі геологічні катаклізми, якщо ці два вогні не врівноважаться.

Реріхи на власні очі бачили в одній з лабораторій Шамбали прилади для вимірювання тиску цих обох вогнів. Саме психічна енергія може й повинна очистити ауру Землі, забруднену хмарами цих випарів ненависті, егоїзму, жадібності і пристрастей.

Архати вважають, що людство може підірвати планету навіть без ланцюгової ядерної реакції. Лише нейтралізувавши потоки негативних думок глобальним випромінюванням миру й любові, можна покращити стан хворої Землі. Якби людство щодня вділяло кілька хвилин для синхронної медитації про мир і братерство, воно б запобігло катастрофі, яка насувається.

Численних співтрудівників архатів більше обходить цілісність планети, аніж виживання людської раси, бо для Матері-Природи потрібно було п'ять мільярдів років, щоб сформувати Землю, і лише кілька мільйонів років, щоб створити людину. Серед цих співтрудівників є і Брахма Джйоті з Делі; вона перебуває у постійному контакті з надістотами Гімалаїв, які контролюють світ могутньою силою своєї думки. Ця жінка вважає: колективна карма людства настільки кепська, що лише загибель половини землян може очистити повітря від отруйних вібрацій і захистити планету. Індійці, а особливо вчені-брахмани, непохитно вірять в існування Великих Ріші, мудрих захисників людства, що, мов ті громовідводи, беруть на себе левову частку гніву, який мав би впасти на людство; однак, і їхні можливості не безмежні. За теперішньої каліюги, в якій живемо, сили зла особливо розкошують у столичних містах, де вкрай успішно зводять людину до рівня тварини. Саме вони спричиняють розумове отруєння атмосфери, про яке кажуть індійські містики. Із сказаного випливає, що проблеми, яким протистоять адепти, мають планетарний характер.

Можна зрозуміти скептицизм освіченого читача, викликаний тим, що таке давнє братство вчених і філантропів чомусь залишилося поза увагою дослідників. Але слід мати на увазі, що ніякий дослідник ніколи не виявить цього замкнутого братства, якщо сам не буде заодно з його великими умами і не усвідомить їхньої безкорисливої діяльності.

З іншого боку, історик має безліч даних, з якими може працювати, і ця книга теж наводить достатньо доказів достовірності цієї спільності. Коли будуть відкриті —а це станеться ще до кінця нашого століття —надзвичайно давні тайники з науковими артефактами під Сфінксом і пірамідами Гізи, постане питання: хто ж їх заховав? І тоді буде доведено, що в доісторичну епоху існували вчені, а думка про їх безперервне існування в таємних центрах почне сприйматися всерйоз.

Перекази про сховані скарби дуже живучі в Азії. Засновник тібетського буддизму Падмасамбгава обіцяв: "Сховані скарби стануть знаходити один за одним, коли цього потребуватиме поступ людства". Давня сага про Гесерхана каже: "У мене багато скарбів, та лише у визначений день я роздам їх моєму народу —справжнє багатство прийде лише з людьми Північної Шамбали".

У XIX столітті відомий архат Джвал Кул подарував Блаватській малюнок пензлем одного ашраму (святилища) Вчителів

у Південному Тібеті, де зображено входи до підземного музею, в якому зібрані експонати про розвиток людства на землі за мільйони років. Ліворуч на малюнку зображено махатму Мор'я верхи на коні, а сам махатма Джвал Кул стоїть у річковому потоці. Поки що годі сподіватися, що наших учених допустять в цей незвичайний музей, який зараз допомагає учням зі Сходу й Заходу осягати таємну науку. Проте вчених допустять у єгипетські підземні сховища, і того, що вони там побачать, вистачить, аби збити їх з пантелику.

Зауваження, з якими звернувся професор Микола Реріх до тібетського лами, засвідчують його безпосереднє знайомство з Шамбалою: "Нам відомо, що деякі верховні лами побували в Шамбалі і що на своєму шляху туди вони спостерігали незвичайні явища.