Смішні оповідки - Сторінка 6

Не поспішай сміятися

Двоє купців прибули до міста і стали роздивлятися базар, де мали торгувати.

Аж ось побачили нещасну жінку, що сиділа на базарі і рвала на собі волосся, а потім щось дико гукала.

Один із них посміявся з неї, але вона

— Дарма хизуєшся собою, біда твоя не за горами. Ти не вийдеш уже за брами цього міста, а твій друг забере твою дружину собі.

I справді через кілька днів купець занедужав і помер, а друг залишився з його дружиною.

172. Запитав на лихо

Один чоловік із мішком за плечима підійшов до тлумача снів і сказав:

— Мені наснилося, ніби я беру глечики і мотузками затягую зашморг на їхніх шийках. Що б це могло означати?

Тлумач відповів:

— Те, що ти крадеш дітей, вбиваєш їх, а одежу продаєш.

Люди, що чули цю розмову, перевірили його мішок і таки знайшли там мотузки і дитячу одежу.

173. Не займайся музикою

Іншим разом до тлумача снів підійшов чоловік і розповів, що йому наснилася дитина, яка плакала.

Тлумач пояснив:

— Ти музúка, а сон означає, що мýзикою тобі займатися більше не варто.

174. Перелюбник

Молодик розповідав тлумачеві снів, що йому снилося, ніби він їв відразу два солодкі коржі.

— Це означає, що ти живеш одразу з двома чужими жінками,— відповів тлумач.

175. Удвох з однієї тарілки

Якийсь чоловік розповідав, що йому наснилося, ніби з однієї тарілки з ним їсть рудий пес.

Йому відповіли:

— Це означає, що з твоєю дружиною живе раб.

Господар почав пильнувати і невдовзі пересвідчився, що сон відгадано правдиво.

/76. Мудре тлумачення

Одна жінка запитала відгадника снів:

— Мені привиділася чорна кішка, яка нібито залізла в живіт моєму чоловікові. Що б це могло означати?

Той відповів:

— Це означає, що в крамницю твого чоловіка залізе злодій-ефіоп і викраде сто п'ятнадцять зуз.

Отож уночі господар пильнував лавки і справді спіймав ефіопа, що вкрав якраз сто п'ятнадцять зуз.

Господар надзвичайно здивувався і запитав тлумача, як той міг відгадати сон.

Тлумач пояснив:

— Кішка означає злодія, а її колір вказує на колір його шкіри; коли ж ви складете літери слова "кішка", то вийде число 11513.

177. Будь щедра

Інша жінка побачила уві сні свого матір і запитала її:

— Ти давно на небі і, певно, знаєш, що треба для того, щоб потрапити до раю?

— Ділити між жебраками горіхи,— відповіла небіжчиця.

Наступного ранку жінка прийшла до тлумача снів і попрохала його пояснити нічне видиво.

Той сказав:

— Ти закопала скарби, тож відкопай і роздай їх жебракам. Слово "горіх" вказує саме на гроші14, що їх, як горіхи, неможливо приховати від людей.

Розділ 7. Оповідки про щедрих людей

178. Справедливий вчинок

Один поет у товаристві друзів лаяв свого правителя і казав:

— Даремно я вихваляв його в своїх віршах. Тоді я сп'янів від його вина, в якому криється багато зла.

Ці слова дійшли до правителя, але він не розгнівався на поета, а вислав йому тисячу динарів і написав:

— Тепер ти маєш гроші і можеш сам купувати вино, а не пити з моїх припасів. Тим більше, що в моєму вині багато зла, яке примушувало тебе вихваляти в своїх поезіях його власника.

179. Ввічливі брати

Дружина казала своєму чоловікові:

— Я страшенно не люблю твоїх братів. Як заведуться в тебе гроші, вони вже й тут усі і користають з твоїх щедрот. А як у тебе нічого немає і ти сам бідуєш, жоден із них і на очі не покажеться.

Чоловік відповів:

— Вони дуже ввічливі і не хочуть завдавати клопоту, коли нам нічим з ними поділитися.

180. Надзвичайна чуйність

Старець підійшов до щедрого чоловіка і попрохав у нього монету. Випадково він гострим кінцем своєї палиці сперся йому на ногу.

Щедрий чоловік нічого не сказав, а лише вийняв монету і подав. Люди здивувалися з його витримки, а він пояснив:

— Я боявся, що коли скажу йому про це, то він не візьме монети.

181. Щедрий цар

У свято цар виїхав на вулиці своєї столиці і почув, як одна жінка кликала хлопчика, що звався так само, як і він. Цареві це сподобалось, і він звелів видати тій жінці сто туманів.

Після того всі жінки столиці давали своїм хлопчикам цареве ім'я і одержували по сто туманів.

182. Вчасний дарунок

Один дуже багатий чоловік тяжко захворів.

Минали дні, а до нього ніхто не приходив. Багач засмутився з того і запитав слугу, чому це так.

Слуга відповів:

— Багато людей заборгували вам гроші і бояться нагадувати про себе.

Тоді багач звелів оголосити по місту, що дарує всім своїм землякам борги і ніхто йому більше нічого не винен.

I люди знову стали приходити до нього, радити, як швидше вилікуватися.

183. Щедрість у борг

У щедрого чоловіка бідак попрохав монету, але в того саме не було її, і він написав бідному розписку, що винен йому дві монети.

За кілька днів щедрий віддав їх бідакові.

184. Змагання в шляхетності

На базарі одного великого міста купець надибав вродливу рабиню і заплатив за неї шістдесят тисяч зуз.

Потім став шукати віслюка, на якому зміг би відвезти її додому, та ніде не знайшов. Воїн, що стояв поруч, запропонував купцеві свого віслюка.

Власник рабині, зрозумівши щедрість і шляхетність воїна, в свою чергу подарував рабиню йому і сказав, що ні грошей, ні рабині, ні віслюка воїн йому не винен.

185. Причина смутку

Якось один горожанин підніс цареві подарунок.

Але цар не втішився ним, а лише засмутився.

Його запитали, чим він журиться, і він відповів:

— Хоч би який коштовний дар я зробив тепер цьому чоловікові, він все одно вважатиме, що я просто йому віддячую. А через те цар завше перший мусить дарувати.

186. Більше нічого дарувати

Один музúка після вдалої гри попрохав правителя, щоб той подарував йому що-небудь, на чому можна було б їздити верхи.

Правитель подарував йому осла, верблюда, коня, мула, рабиню і при цьому додав:

— Якби можна було їздити верхи ще на чомусь, я тобі й те подарував би.

187. Сусіди

Один господар зайшов у скруту і змушений був продати свій будинок. Коли вони з покупцем домовилися про ціну, то господар запитав:

— А скільки ти мені доплатиш за те, що матимеш доброго сусіда?

— Де це видано, щоб платили за сусідство? — здивувався покупець.

Але господар сказав на це:

— Я тобі не продам будинку і вдесятеро дорожче, бо хто не вміє цінувати добрих і щедрих сусідів, нічого не вартий сам.

Сусід прочув про слова бідного господаря і дав йому трохи грошей, щоб той не продавав своєї хати і залишався жити на старому місці.

188. Не хотів розчаровувати

Цар вирушив із слугами в якусь недалеку поїздку. Раптом він згадав, що забув удома гроші. Тоді послав одного із слуг додому і звелів взяти дві тисячі зуз та повертатися.

По якімсь часі той повернувся та й ну дякувати цареві за гроші. Цар нічого йому не відповів, а пізніше розповідав друзям:

— Я послав його по гроші для себе, а він подумав, що я їх дарую йому. Я не хотів розчаровувати того посланця і залишив йому дві тисячі зуз.

189. В чому суть щедрості

Філософа запитали:

— В чому полягає справжня щедрість?

Він відповів:

— У тому, щоб поділитися з бідаком навіть останнім, і саме тоді, коли він потребує допомоги.

Розділ 8. Оповідки про скупих людей

190. Поет і скнара

Якось поет зустрів дуже скупого багача і спитався:

— Чому ти мене ніколи не запросиш у гості?

Багач відповів:

— Ти надто швидко їси. Не встигнеш пережувати один шматок, як уже берешся за другий.

Поет на це зауважив:

— Тобі, напевне, хочеться, щоб я після кожного шматка писав тобі оди і лише тоді брався за інший.

191. Фініки стали оливою

До одного скупого господаря завітав сусіда. Той саме їв фініки.

Побачивши гостя, він швидко накрив фініки, а потім і свою голову накидкою і сказав сусідові:

— Я застудився і змащую своє тіло оливою. Ти ж зачекай мене на вулиці, а я скоро до тебе вийду.

192. Щедрість скупого

Якось скнара приймав гостей. Він узяв кілька коржів, показав їх гостям і мовив:

— Люди кажуть, що мої коржі дуже маленькі, але чи знайдеться хоч один ненажера, що з'їв би цілого такого коржа?

Гості застидалися, ніхто з них не хотів здатися ненажерою і тому ніхто не з'їв цілого коржа.

193. Знайшов пояснення

Багатий, але скупий чоловік не давав милостині старцям і казав людям:

— Якби я подавав милостиню всім жебракам, то став би такий само бідний, як і вони.

194. Умовний знак

Одному скупому правителеві його придворні сказали:

— Нам би хотілося, щоб ми могли за певним твоїм знаком залишати тебе одного, як тільки наше товариство тобі набридне. Твій батько в таких випадках випускав із рук жезло, дід мав теж свою признаку. А яка нам від тебе буде прикмета?

Правитель відповів:

— А я в такому разі питатиму: що сьогодні приготували кухарі? I ви одразу мусите мене залишати.

195. Присоромив

Один скнара запросив до себе товариша. Коли той прийшов, господар мусив за звичаєм почастувати гостя, тож і поставив на стіл тарілку з фініками. Обоє заходилися їсти: з'їсть господар, з'їсть і гість.

Помітивши, що фініки кінчаються, господар озвався до гостя:

— Чи не соромно тобі щоразу з'їдати фінік слідом за мною? Ти повинен був їсти менше, адже я потратив на них гроші, які не так легко заробити.

196. Вимушена відмова

Скупий казав, приймаючи гостей:

— Хіба це суп, одні помиї! Бачить аллах, що сором частувати ним таких шановних гостей.

Гості після цього самі відмовлялися від учти.

197. Напоумлення

Скупий господар, помираючи, напоумлював сина:

— Живи так, ніби в шахи граєш: якомога менше віддавай свого і намагайся побільше взяти чужого.

198. Хто скупіший

Один дуже скупий багач прочув, що в сусідньому місті є хтось ще скупіший.

Захотілося йому познайомитися з ним. Отож він прийшов до нього в гості, щоб пересвідчитися, чи то правда, що люди говорять.

Коли він знайшов цього уславленого скнару, той надумав почастувати гостя. Пішов на базар, щоб купити оливи. Торговець, аби якнайдужче розхвалити товар, сказав про оливу, що вона чиста, як вода.

Скнара зміркував, що коли купець порівнює оливу до води, то вода краща, а в нього її повен міх.

Він повернувся додому і сказав своєму гостеві:

— Я хотів купити для тебе оливи, але торговець як хвалився нею, то порівняв її до води. Отже, вода краща.

I він налив гостеві кухоль води, яку зберігав у міху, додавши:

— Не турбуйся, пий, води для гостя в мене завжди вистачить.

Вражений гість зрозумів, що його господар таки найскупіший з-поміж усіх скупих.

199. Причина сварки

Люди почули, як двоє сусідів сварилися поміж собою, і прийшли втихомирити їх.

Запитали, через що вони зчепилися.

Один і відповів:

— Учора я з'їв м'ясо і кістки кинув біля свого порога, щоб люди бачили, як мені добре живеться, і не казали, що я скупий.