Замок в Піренеях - Сторінка 10

Нещодавно маленьку сенсацію викликала інформація, що 38 відсотків норвегів вірять у можливість спілкування людей з ангелами.

До списку таких псевдофеноменів я додаю усі види ворожби, бо вони теж визнають існування наперед визначеної долі, про яку можна дізнатися за допомогою своєрідних технік, у тому числі за сприяння добре оплачених послуг ворожок. Мова тут ведеться про цілу індустрію, позмагатися з якою під силу хіба секс-індустрії. Схоже, порнографія та окультизм користуються майже однаковим попитом, хоча в одному випадку йдеться про щось радикально природне, а в іншому — про "надприродне".

Єдине, на що спроможна, на мою думку, так звана "парапсихологія", укладання, так би мовити, мапи неіснуючого ландшафту, тобто, уявного або ж вигаданого. З іншого боку, не варто стверджувати, ніби геть уся парапсихологічна література позбавлена будь-якого сенсу. Вона може, як систематизований опис розвитку народних вірувань та уявлень, стати цікавим чтивом поряд з історією релігії, фольклористикою та іншими культурологічними дисциплінами. Ми ж не вважаємо безглуздими народні казки і, звісно, тішимося, що Снорре зібрав безліч давніх нордичних та германських саг, уберігши їх тим самим від забуття.

Я ще не сказав усього, що лежить на серці, та хотілось би почути, тим часом, коментарі, тож —як студент на екзамені — посилаю цей фрагмент відповіді, перш ніж цілковито сяде батарея у твоєму комп'ютері.

* * *

Я не дочекався відповіді, мабуть, батарея таки сіла. Тож, очікуючи вісточки від тебе, продовжу свій скромний виклад.

Відкидаючи усі вимисли про надприродні чи надчуттєві феномени, я водночас скептично ставлюся до відповідних уявлень в усталених на нинішній час релігіях. На мою думку, йдеться про два боки однієї медалі: питається, чи варто аж так принципово проводити межу між релігією одкровення з одного боку — і категоричним або ж недогматичним несприйняттям "надприродних феноменів", з іншого. На противагу засиллю парапсихологічних анекдотів про надприродні діяння, відповідні вигадки у світових релігіях убралися в шати скам'янілих догм і живуть собі далі в рамках виплеканоїта зорганізованої віри у втручання божественних сил в життя на землі.

Зрештою, як можна провести межу між "вірою" та "забобонами"? Віра в одних вважається забобоном у інших — і навпаки. Вага богині правосуддя має дві чаші...

Я не бачу жодної різниці між малозрозумілим бурмотінням релігійних фанатів та братанням спіритистів з духами. Хіба фанат не такий самий "медіум"? Не бачу різниці між релігійними пророцтвами та вічно юним мистецтвом ворожіння. Хай би як ми називали феномени: "дивом" а чи психокінезом, чи "вознесінням", чи левітацією —для мене це завжди означає припинення дії усіх законів природи.

Сама ж віра у "надприродне", яке іноді може відкриватися нам, є тим спільним началом, яке об'єднує народні забобони, парапсихологію та великі світові релігії, на противагу натуралістичній або ж науковій картині світу. Ти вживаєш термін "явлення", гаразд, це майже те саме, що й "одкровення".

Істотним підґрунтям парапсихологічних досліджень, про які ти мені розповідала, була саме спроба підвести науковий фундамент під віру у потойбічне життя, а прискорив цей процес розвиток дарвінізму та вільнодумства, які почали загрожувати існуванню традиційних релігій. Ти згадуєш подружжя Ріне, я трохи покопирсався в інформації, що стосується цієї пари. У їхній діяльності і в діяльності інших піонерів у царині експериментальної парапсихології метою було доведення безсмертності душі. Якби ж то їм вдалося надати неспростовні докази існування телепатії як реального феномену, було б легше захистити віру у безсмертність людської душі, іншими словами, "вільної" душі, яка тільки тимчасово гостює у нашому мозку, не є нерозривно зв'язана з ним. Однак такого незаперечного доказу досі не вдалося одержати.

Я знову відсилаю тобі листа. Але чи одержуєш ти пошту?

Yes, sir! У коморі з інструментом я знайшла старого подовжувана і змогла під'єднати ноутбук до електрики в будинку. З довгим червоним шнуром ноутбук став схожим на автономний електричний термінал острова. На цю мить він фізично прив'язаний до будинку та довколишнього світу, однак не невідривно.

Ми нещодавно придбали пакет, що надає можливість безпровідного доступу до інтернету, і тут, в садочку, є покриття. Без проводів, без жодного під'єднаний я можу сидіти надворі й спілкуватися з усім світом.

Спробуй уявити собі, що такий безпровідний інтернет зуміла створити не сама лише людина...

Думаєш про телепатію та ще, може, про контакт з душами померлих?

Я багато про що думаю. Та я схильна дати насамперед тобі нагоду виговоритися, щоб зуміти збагнути тебе. Спершу ти презентуватимеш мені свої погляди та трактування, а я час від часу втручатимуся, аби щось запитати чи з'ясувати. Потім — моя черга вилити свою душу.

Не маю нічого проти. Аби лиш не забути останню ланку розмови, бо я теж хочу спробувати зрозуміти тебе.

Крім того, я повинна детально переповісти, що саме ми пережили тоді удвох, бо неспроможна відмежувати своє тодішнє світосприйняття від нинішнього бачення віри. Гадаю, ти чимало забув, надто віхові моменти, а в мене, як я казала, пам'ять надзвичайно добра.

Чи не до цього, власне, ми простуємо? Ти справді цього хочеш? Чи ми цього хочемо... Ми ж бо тоді дали обітницю одне одному ніколи більше не повертатися до тих подій.

Побачимо. Усе в процесі...

Коли я знайшла подовжувача і потягнула його за собою в садок, Інґрід закотила очі. "Я гадала, ти на відпочинку!" — вигукнула вона. Отже, донька подумала, ніби я гибію над якимись "методиками" або готую дидактичний матеріал з французької мови на наступний навчальний рік. За тиждень знову почнеться школа, то навіщо братися до роботи вже? Цього року я, до речі, матиму ще декілька годин італійської.

Щойно повернулися з рибальства Нільс Петер і Юнас. Нільс Петер кинув майже стурбований погляд на мене і на подовжувач, потім підійшов, погладив мене по голові й почастувався морелями. Він демонстративно не дивився на монітор, при такому сліпучому сонці нелегко прочитати, що там написано. Думаю, він здогадався, що я веду з кимсь листування, підозрюю, здогадався навіть з ким. Я, зі свого боку, не посміла зізнатися, що і кому пишу, а він не наважився запитати.

Що нового в Нурберзі? Якщо на заскленій веранді найближчим часом нічого не відбуватиметься, боюсь, я втрачу тебе з овиду.

Я сиджу і пишу, чекаю на відповідь, читаю, що ти написала. Ти ж відразу з'являєшся, щойно я відішлю свого листа. Хоча, якщо бути чесним, я тільки-но підходив до шафки в кутку — налив собі келишок кальвадосу. Еспресо вже не збуджує...

Яка шафка, Стейне! Ліпше сідай до комп'ютера. Ти писав про парапсихологію та надприродні явища...

Так, на цьому ми зупинилися.

Відомий американський ілюзіоніст Джеймс Ренді пообіцяв премію першому, хто зуміє "за умови ретельного контролю продемонструвати будь-які віщунські, надприродні чи паранормаль-ні здібності". Ініціатива називалася One Million Dollar Paranormal Challenge і була втілена в життя ще далекого 1964 року, коли Ренді з власної кишені запропонував тисячу доларів тому, хто першим би зумів продемонструвати щось надприродне. Згодом до ініціативи приєдналися ще спонсори, тож невдовзі сума премії сягнула мільйона. Однак ще й досі ніхто не склав цього іспиту.

Звісно, ти можеш заперечити, що ясновидці та люди з надприродними здібностями не конче мають бути жадібними до грошей. Та навіть серед тисяч ласих на гроші шарлатанів, котрих рекламують на шпальтах бульварної преси та в дешевих телепрограмах, ніхто не зголосився взяти участь в конкурсі, щоб заграбати на дурня-ка премію Ренді. Чому ж так? Відповідь напрочуд проста: бо не існує на світі людей з надприродними здібностями!

Більшість тих, що все-таки зголосилися до участі в проекті Ренді One Million Dollar Paranormal Challenge, — а таких знайшлося чимало, — ніколи не були профі на ринку надприродного, а фахові фіглярі боялися конкурсу, мов чуми, бо він загрожував знищенням цілій індустрії (такого, ясна річ, ніколи б не сталось, бо люди хочуть, аби їх дурили!).

Одна з найзірковіших "ясновидиць" США, Сіль-вія Браун, кілька років тому брала участь у дуелі з Ренді в телепрограмі Larry King Live. Коли Ренді під час передачі зажадав від неї довести свої здібності під належним контролем, вона погодилася на тестування. Відтоді минуло багато років, однак Сільвія ніколи так і не зголосилася пройти тест. "Я не знаю, де того Ренді шукати", —пояснила вона одного разу. Гарно викрутилася... Володіти даром провидиці і не вміти відшукати номер телефона в телефонному каталозі!

Більшість тих, хто спробував своїх сил у проекті Ренді, були наївними людьми або ж особами з певними порушеннями психіки чи такі, яких легко обкрутити довкруги пальця. Тому Ренді доводилося впроваджувати щораз суворіші правила тестування, аби зменшити ризик заподіяння шкоди здоров'ю учасників. Якщо, скажімо, якийсь чоловік бажав продемонструвати, як він кинеться униз з висоти десятого поверху і при цьому, мовляв, не зазнає жодних фізичних ушкоджень, Ренді відмовляв йому у проходженні тесту.

Загалом же, цей проект був безсенсовним, бо якщо вже хтось і має дар провидіння чи пара-нормальні здібності, то існує купа інших способів збагатитися. Я вже казав про рулетку, але й інші типово салонні ігри дають безліч можливостей заробітку з допомогою надприродних здібностей. Однак мені ще ніколи не доводилося чути, аби когось Із гравців у покер вигнали за те, що він ясновидець. Боятися треба обману, а не цього.

Надприродні здібності й обман. Ми говоримо зараз про одвічну супряж, таку ж давню, як саме людство.

А мільйон доларів Джеймса Ренді так і залишається неторканим.

Досі останнім бастіоном "надприродного" залишаються "знакові" випадковості або ж "не-причинні збіги", тобто збіги, не зумовлені зовнішніми чинниками, свідками яких стала велика кількість людей. Те, що психіатр і психотерапевт Карл Густав Юнґ називав синхронізацією. Це явище ми вже прив'язали до нашого знакового побачення над фьордом. Ми не єдині, хто зазнав чогось подібного. Ось, скажімо, думаєш про людину, про яку не згадував десятки літ, завертаєш за ріг вулиці, а та людина — разі — І вигулькує перед тобою.