Жаби - Сторінка 8

- Арістофан -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

Кровозмісні шлюби — мотив, який Евріпід поклав в основу деяких трагедій, як "Еол" (кохання між сестрою і братом), "Фед-ра" (любов мачухи до пасинка).

863-864. Згадані тут трагедії Евріпіда "Еол", "Пелей", "Ме-леагр", "Телеф" не збереглися.

883 і далі. Молитви Есхіла і Евріпіда характерні для їх світогляду: Есхіл, який народився в Елевсіні, звертається до хліборобської Деметри, на честь якої відбувалися елевсінські містерії; Евріпід, вихованець софістів, молиться богам — абстрактним поняттям (Ефір).

910. У трагедіях Фрініха, попередника Есхіла, переважала роль хору над дією, виступав тільки один актор.

927 і далі. Евріпід глузує з врочисто-піднесеного стилю творів Есхіла і його схильності до дивовижних метафор, зачерпнутих з міфології і військової справи.

931. Пародія на 375 рядок з трагедії Евріпіда "Іполіт".

938. Арістофан указує на зв'язок Есхіла з мистецтвом Сходу, зокрема Персії.

949-950. Евріпід наводить цілу низку реалістичних побутових персонажів, які замінили високопоставлених героїв Есхіла — царів і вождів.

953. Натяк на непорозуміння між Евріпідом і радикальною партією, внаслідок чого він під кінець життя переселився в Македонію.

966. Евріпід характеризує прихильників творчості Есхіла як людей простакуватих.

992. Цитата з трагедії Есхіла "Мірмідонці", в якій хор звертався цими словами до Ахілла, що мовчки спостерігав втрати грецького війська.

1021-1023. Трагедія Есхіла "Семеро проти Фів" звеличує патріотичний дух оборонців Фів проти сімох пелопоннеських царів.

1027. Змістом трагедії Есхіла "Перси", поставленої в 479 р. до н. є., є прославлення перемоги греків над персами у морській битві при Саламіні.

1046-1048. Комедіографи намагалися пояснити образи "злих жінок" у трагедіях Евріпіда відсутністю злагоди в його власному родинному житті.

1079-1082. Есхіл дає перелік образів і сюжетів творчості Евріпіда.

1094. Керамейські ворота — ворота в кварталі Керамік.

1126-1128. Цитата з "Хоефор", другої частини трилогії Есхіла "Орестея". Слова ці виголосив Орест на могилі свого батька Ага-мемнона.

1182. Початок трагедії Евріпіда "Антігона", яка не збереглася.

[483]

1206-1208. Пролог з трагедії Евріпіда "Архелай", в основу якої був покладений міф про дочок Даная, які втекли з Єгипту в Грецію, щоб не вступати в кровозмісний шлюб з двоюрідними братами — синами царя Єгипту.

1211 — 1213. Пролог з трагедії Евріпіда "Гіпсіпіла", яка не збереглася.

1217-1219. Пролог з незбереженої трагедії "Сфенебея".

1225. Пролог з трагедії Евріпіда "Фрікс", яка не збереглася. Кадм із Сідона у Фінікії після даремних пошуків викраденої Зев-сом сестри Європи заснував фортецю Кадмею, довкола якої згодом виникло місто Фіви.

1232. Пролог з трагедії Евріпіда "Іфігенія в Тавриді", яка дійшла до наших днів.

1240. Цитата з трагедії Евріпіда "Мелеагр", яка не збереглася.

1244. Пролог з трагедії Евріпіда "Мудра Меланіппа".

1264-1277. Наведено тут уривки з ліричних частин трагедій Есхіла, об'єднаних для комічного ефекту приспівом "Ой, втома".

1282. Ном — вид музичного твору.

1285-1287. Пародіювання віршів, висмиканих з різних трагедій з безглуздим приспівом.

1308. На думку Арістофана, знижена за своїм змістом і стилем трагедія Евріпіда не має нічого спільного з високою поезією Алкея і Сапфо, уродженців о. Лесбоса.

1309-1322. Ще одна пародійна добірка справжніх або спотворених віршів Евріпіда, не об'єднаних ні тематично, ні ідейно.

1330. Монодія — сольна пісня. Одноголосі арії запровадив у своїх трагедіях Евріпід. Сенс пародії полягає в контрасті трагедійної патетики (звертання до богів, лиховісний сон) і низького побутового змісту.

1382. Цитата з "Медеї" Евріпіда — твору, який зберігся.

1383. Рядок з трагедії Есхіла "Філоктет", яка не дійшла до нас.

1391. Вірш з трагедії Евріпіда "Антігона", яка не збереглася.

1392. Вірш з трагедії Есхіла "Ніоба", яка не дійшла до наших днів.

1402-1403. Евріпід цитує з трагедії "Мелеагр", а Есхіл — із своєї п'єси "Главк", які не збереглися.

1409. В Евріпіда була велика бібліотека.

1464-1466. Дехто вважає, що Есхіл повторює заповітну директиву Перікла: незважаючи на спустошення Аттики спартанцями, слід продовжувати плюндрувати Пелопоннес, тому що для Спарти основне — земля, а джерелом багатства Афін є море.

1472. "Язик мій клявся" — вислів з "Медеї" Евріпіда.

1478-1479. Пародіювання віршів Евріпіда.