Жаби - Сторінка 8
- Арістофан -
Кровозмісні шлюби — мотив, який Евріпід поклав в основу деяких трагедій, як "Еол" (кохання між сестрою і братом), "Фед-ра" (любов мачухи до пасинка).
863-864. Згадані тут трагедії Евріпіда "Еол", "Пелей", "Ме-леагр", "Телеф" не збереглися.
883 і далі. Молитви Есхіла і Евріпіда характерні для їх світогляду: Есхіл, який народився в Елевсіні, звертається до хліборобської Деметри, на честь якої відбувалися елевсінські містерії; Евріпід, вихованець софістів, молиться богам — абстрактним поняттям (Ефір).
910. У трагедіях Фрініха, попередника Есхіла, переважала роль хору над дією, виступав тільки один актор.
927 і далі. Евріпід глузує з врочисто-піднесеного стилю творів Есхіла і його схильності до дивовижних метафор, зачерпнутих з міфології і військової справи.
931. Пародія на 375 рядок з трагедії Евріпіда "Іполіт".
938. Арістофан указує на зв'язок Есхіла з мистецтвом Сходу, зокрема Персії.
949-950. Евріпід наводить цілу низку реалістичних побутових персонажів, які замінили високопоставлених героїв Есхіла — царів і вождів.
953. Натяк на непорозуміння між Евріпідом і радикальною партією, внаслідок чого він під кінець життя переселився в Македонію.
966. Евріпід характеризує прихильників творчості Есхіла як людей простакуватих.
992. Цитата з трагедії Есхіла "Мірмідонці", в якій хор звертався цими словами до Ахілла, що мовчки спостерігав втрати грецького війська.
1021-1023. Трагедія Есхіла "Семеро проти Фів" звеличує патріотичний дух оборонців Фів проти сімох пелопоннеських царів.
1027. Змістом трагедії Есхіла "Перси", поставленої в 479 р. до н. є., є прославлення перемоги греків над персами у морській битві при Саламіні.
1046-1048. Комедіографи намагалися пояснити образи "злих жінок" у трагедіях Евріпіда відсутністю злагоди в його власному родинному житті.
1079-1082. Есхіл дає перелік образів і сюжетів творчості Евріпіда.
1094. Керамейські ворота — ворота в кварталі Керамік.
1126-1128. Цитата з "Хоефор", другої частини трилогії Есхіла "Орестея". Слова ці виголосив Орест на могилі свого батька Ага-мемнона.
1182. Початок трагедії Евріпіда "Антігона", яка не збереглася.
[483]
1206-1208. Пролог з трагедії Евріпіда "Архелай", в основу якої був покладений міф про дочок Даная, які втекли з Єгипту в Грецію, щоб не вступати в кровозмісний шлюб з двоюрідними братами — синами царя Єгипту.
1211 — 1213. Пролог з трагедії Евріпіда "Гіпсіпіла", яка не збереглася.
1217-1219. Пролог з незбереженої трагедії "Сфенебея".
1225. Пролог з трагедії Евріпіда "Фрікс", яка не збереглася. Кадм із Сідона у Фінікії після даремних пошуків викраденої Зев-сом сестри Європи заснував фортецю Кадмею, довкола якої згодом виникло місто Фіви.
1232. Пролог з трагедії Евріпіда "Іфігенія в Тавриді", яка дійшла до наших днів.
1240. Цитата з трагедії Евріпіда "Мелеагр", яка не збереглася.
1244. Пролог з трагедії Евріпіда "Мудра Меланіппа".
1264-1277. Наведено тут уривки з ліричних частин трагедій Есхіла, об'єднаних для комічного ефекту приспівом "Ой, втома".
1282. Ном — вид музичного твору.
1285-1287. Пародіювання віршів, висмиканих з різних трагедій з безглуздим приспівом.
1308. На думку Арістофана, знижена за своїм змістом і стилем трагедія Евріпіда не має нічого спільного з високою поезією Алкея і Сапфо, уродженців о. Лесбоса.
1309-1322. Ще одна пародійна добірка справжніх або спотворених віршів Евріпіда, не об'єднаних ні тематично, ні ідейно.
1330. Монодія — сольна пісня. Одноголосі арії запровадив у своїх трагедіях Евріпід. Сенс пародії полягає в контрасті трагедійної патетики (звертання до богів, лиховісний сон) і низького побутового змісту.
1382. Цитата з "Медеї" Евріпіда — твору, який зберігся.
1383. Рядок з трагедії Есхіла "Філоктет", яка не дійшла до нас.
1391. Вірш з трагедії Евріпіда "Антігона", яка не збереглася.
1392. Вірш з трагедії Есхіла "Ніоба", яка не дійшла до наших днів.
1402-1403. Евріпід цитує з трагедії "Мелеагр", а Есхіл — із своєї п'єси "Главк", які не збереглися.
1409. В Евріпіда була велика бібліотека.
1464-1466. Дехто вважає, що Есхіл повторює заповітну директиву Перікла: незважаючи на спустошення Аттики спартанцями, слід продовжувати плюндрувати Пелопоннес, тому що для Спарти основне — земля, а джерелом багатства Афін є море.
1472. "Язик мій клявся" — вислів з "Медеї" Евріпіда.
1478-1479. Пародіювання віршів Евріпіда.
863-864. Згадані тут трагедії Евріпіда "Еол", "Пелей", "Ме-леагр", "Телеф" не збереглися.
883 і далі. Молитви Есхіла і Евріпіда характерні для їх світогляду: Есхіл, який народився в Елевсіні, звертається до хліборобської Деметри, на честь якої відбувалися елевсінські містерії; Евріпід, вихованець софістів, молиться богам — абстрактним поняттям (Ефір).
910. У трагедіях Фрініха, попередника Есхіла, переважала роль хору над дією, виступав тільки один актор.
927 і далі. Евріпід глузує з врочисто-піднесеного стилю творів Есхіла і його схильності до дивовижних метафор, зачерпнутих з міфології і військової справи.
931. Пародія на 375 рядок з трагедії Евріпіда "Іполіт".
938. Арістофан указує на зв'язок Есхіла з мистецтвом Сходу, зокрема Персії.
949-950. Евріпід наводить цілу низку реалістичних побутових персонажів, які замінили високопоставлених героїв Есхіла — царів і вождів.
953. Натяк на непорозуміння між Евріпідом і радикальною партією, внаслідок чого він під кінець життя переселився в Македонію.
966. Евріпід характеризує прихильників творчості Есхіла як людей простакуватих.
992. Цитата з трагедії Есхіла "Мірмідонці", в якій хор звертався цими словами до Ахілла, що мовчки спостерігав втрати грецького війська.
1021-1023. Трагедія Есхіла "Семеро проти Фів" звеличує патріотичний дух оборонців Фів проти сімох пелопоннеських царів.
1027. Змістом трагедії Есхіла "Перси", поставленої в 479 р. до н. є., є прославлення перемоги греків над персами у морській битві при Саламіні.
1046-1048. Комедіографи намагалися пояснити образи "злих жінок" у трагедіях Евріпіда відсутністю злагоди в його власному родинному житті.
1079-1082. Есхіл дає перелік образів і сюжетів творчості Евріпіда.
1094. Керамейські ворота — ворота в кварталі Керамік.
1126-1128. Цитата з "Хоефор", другої частини трилогії Есхіла "Орестея". Слова ці виголосив Орест на могилі свого батька Ага-мемнона.
1182. Початок трагедії Евріпіда "Антігона", яка не збереглася.
[483]
1206-1208. Пролог з трагедії Евріпіда "Архелай", в основу якої був покладений міф про дочок Даная, які втекли з Єгипту в Грецію, щоб не вступати в кровозмісний шлюб з двоюрідними братами — синами царя Єгипту.
1211 — 1213. Пролог з трагедії Евріпіда "Гіпсіпіла", яка не збереглася.
1217-1219. Пролог з незбереженої трагедії "Сфенебея".
1225. Пролог з трагедії Евріпіда "Фрікс", яка не збереглася. Кадм із Сідона у Фінікії після даремних пошуків викраденої Зев-сом сестри Європи заснував фортецю Кадмею, довкола якої згодом виникло місто Фіви.
1232. Пролог з трагедії Евріпіда "Іфігенія в Тавриді", яка дійшла до наших днів.
1240. Цитата з трагедії Евріпіда "Мелеагр", яка не збереглася.
1244. Пролог з трагедії Евріпіда "Мудра Меланіппа".
1264-1277. Наведено тут уривки з ліричних частин трагедій Есхіла, об'єднаних для комічного ефекту приспівом "Ой, втома".
1282. Ном — вид музичного твору.
1285-1287. Пародіювання віршів, висмиканих з різних трагедій з безглуздим приспівом.
1308. На думку Арістофана, знижена за своїм змістом і стилем трагедія Евріпіда не має нічого спільного з високою поезією Алкея і Сапфо, уродженців о. Лесбоса.
1309-1322. Ще одна пародійна добірка справжніх або спотворених віршів Евріпіда, не об'єднаних ні тематично, ні ідейно.
1330. Монодія — сольна пісня. Одноголосі арії запровадив у своїх трагедіях Евріпід. Сенс пародії полягає в контрасті трагедійної патетики (звертання до богів, лиховісний сон) і низького побутового змісту.
1382. Цитата з "Медеї" Евріпіда — твору, який зберігся.
1383. Рядок з трагедії Есхіла "Філоктет", яка не дійшла до нас.
1391. Вірш з трагедії Евріпіда "Антігона", яка не збереглася.
1392. Вірш з трагедії Есхіла "Ніоба", яка не дійшла до наших днів.
1402-1403. Евріпід цитує з трагедії "Мелеагр", а Есхіл — із своєї п'єси "Главк", які не збереглися.
1409. В Евріпіда була велика бібліотека.
1464-1466. Дехто вважає, що Есхіл повторює заповітну директиву Перікла: незважаючи на спустошення Аттики спартанцями, слід продовжувати плюндрувати Пелопоннес, тому що для Спарти основне — земля, а джерелом багатства Афін є море.
1472. "Язик мій клявся" — вислів з "Медеї" Евріпіда.
1478-1479. Пародіювання віршів Евріпіда.