Що oзначає слово - "справляти"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. спра́влять; док., перех.

1. розм. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події і т. ін.; відзначати. Чи міг Вася байдуже писати про бійця, який пробивався з ним трансільванськими лісами,.. справляв Жовтневі свята під мокрими скиртами в угорських хуторах? Ні, про цих людей Вася міг писати тільки з гарячою ніжністю (Гончар, III, 1959, 190); — Новосілля вже справляли?запитав Марію Рубанюк (Цюпа, Назустріч.., 1958, 435); І в день, коли славний народ України Свому комсомолу справля іменини,Я теж над простором святкового столу Бокал підіймаю за цвіт комсомолу! (С. Ол., Вибр., 1959, 27); Надходить осінь. Одробились у полі; справили обжинки (Вовчок, І, 1955, 61); Вже, може, цієї весни справлять вони вхідчини в нову хату (Стельмах, І, 1962, 135); // Улаштовувати, організовувати (бал, бенкет, гулянку і т. ін.). — Князь справляв бучні бенкети. Приїжджала сила гостей (Н.-Лев., VII, 1966, 8); Ті, що не містились у хаті, розклали на подвір’ї вогонь і справляли коло нього веселі грища (Коцюб., II, 1955, 354); * Образно. Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє (Олесь, Вибр., 1958, 42); // Виконувати культові обряди. — Нема вже, діду, Михайла Михайловича й на світі: позавчора сороковини справляли (Л. Янов., І, 1959, 362); Треба було після панахиди справити, за старовинним поганським звичаєм, поминки на «гробках» (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16).

◊ Бре́хні справля́ти див. брехня́; Ви́трішки справля́ти — те саме, що Ви́трішки продава́ти (купува́ти, лови́ти, ї́сти і т. ін.) (див. ви́трішки). — Навідайся лишень до пана! Може, вже час і ліжко перестилати, а ти тут витрішки справляєш! — несподівано накинулася Тетяна на Пріську (Л. Янов., І, 1959, 209); Зару́чини справля́ти — святкувати заручини, гуляти на бенкеті, вечірці з нагоди оголошення кого-небудь нареченою і нареченим. — Коли ж, коханий пане канцлеру, думаєш справляти заручини? Треба мені, як сватові, це знати (Н.-Лев., VII, 1966, 63); Ли́пу справля́ти див. ли́па; Посиде́ньки справля́ти див. посиде́ньки; Походе́ньки [та посиде́ньки] справля́ти див. походе́ньки; Сім неді́ль (вихідни́х) на ти́ждень справля́ти див. ти́ждень; Смі́шки (смі́хи, ре́готи і т. ін.) справля́ти — сміятися, реготати і т. ін. (перев. безпідставно). Дука щасливий не спить: Добре йому у палатах під кришею Вина-горілочку пить. Любо йому у теплі вигріватися, Смішки справляти з гістьми (Граб., І, 1959, 606); Москалі.. лабузнились до Явдохи, а Явдоха справляла з ними сміхи та реготи… (Мирний, І, 1949, 236); Стояла [Тоня] в колі сержантів з полігона і хихи та реготи з ними справляла (Гончар, Тронка, 1963, 45); Справля́ти бала́чку — вести пусту розмову. — Ми цікавіші од вас і не всі любимо тільки справляти балачку про квітки та вишивання (Н.-Лев., V, 1966, 156); Справля́ти дрижаки́ (дрижака́) — те саме, що Ї́сти (лови́ти, хапа́ти, вбива́ти і т. ін.) дрижаки́ (дрижакі́в) (див. дрижаки́). Хоч яка негідь, аж горобці поховаються, аж всі люде дрижака справляють, аж жито дощем та вітром виложить, а Опанас своє: «Ловка погодка-о» (Григ., Вибр., 1959, 159); Справля́ти ма́ндри — мандрувати. — Мені нужда, що вона в мандри вдарилась? Дивись — яка журба!!! Не первина їй мандри справляти… (Мирний, III,1954,115); Справля́ти мо́вча́нку див. мо́вча́нка; Справля́ти нужду́ див. нужда́; Справля́ти (спра́вити) весі́лля див. весі́лля; Справля́ти (спра́вити) га́лас (го́мін) — здіймати шум, крик. Двоє їх, а такий галас справляють, що аж голова паморочиться (Коцюб., І, 1955, 151); Вернувсь [Петро] на подвір’я, аж там усі веселяться. Гомін справили такий, мов справді на бенкеті (П. Куліш, Вибр., 1969, 95); Справля́ти (спра́вити) обі́д кому і без додатка — те саме, що Дава́ти (да́ти, ста́вити, поста́вити) обі́д (див. обі́д). Справнику справили обід, він смачно попоїв і поїхав (Вовчок, VI, 1956, 234); Справля́ти (спра́вити) панахи́ду див. панахи́да; Справля́ти (спра́вити) приє́мність див. приє́мність; Справля́ти тереве́ні — те саме, що Пра́вити тереве́ні (тереве́ні-ве́ні) (див. пра́вити2). — Та вже там аж парує [самовар], а ви все сидите та теревені справляєте (Н.-Лев., IV, 1956, 280).

2. Викликати яке-небудь почуття, враження і т. ін. Я люблю свою кімнату.. Але найбільшу радість справляє мені вікно. Цілий день в нього дивиться море (Коцюб., II, 1955, 410); Мені справляє Олена журбу: я боюся за її будучину (Коб., II, 1956, 295); Помилився Тарас, думаючи, що ніхто вже не прийде попрощатися з ним: уже хлопчики радника справили йому велику втіху своєю присутністю (Ков., Світ.., 1960, 70); // Спричиняти що-небудь, бути причиною чогось. — Нащо вам розворушувати те, що не зовсім ще загоїлося, що при найменшім доторканню справляє страшенний біль і муку? (Хотк., І, 1966, 38); // Робити, здійснювати щось відносно кого-, чого-небудь. Спеціально виготовлені прополісні мазі справляють болезаспокійливу дію (Наука.., 5, 1968, 46).

◊ Справля́ти (спра́вити) вплив на кого, що — діяти певним чином на кого-, що-небудь; впливати. Ідеї Леніна справляють могутній вплив на весь хід світової історії (Біогр. Леніна, 1955, 286); Перемога соціалістичної революції в Росії справила величезний запалюючий вплив на трудящі маси інших країн (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 13); Справля́ти вра́ження див. вра́ження1.

3. Виконувати, здійснювати що-небудь. Схудла-змарніла [Мар’я]..; ледве вештається по хаті; хатню роботу справляє, а останню вже Христя (Мирний, III, 1954, 175); Посередині табору розташувався загін каштеляна Яна Жоравського, який справляв денну сторожу (Панч, Гомон. Україна, 1954, 322); — Без тебе я не жив, а маявся: чи справлю хоч трохи своє діло — біжу до тебе (Кв.-Осн., II, 1956, 332); Дві роботи ти вже справив, На весь світ себе уславив (Перв., Казка.., 1958, 61); // Втілювати в життя, робити що-небудь дійсним, реальним. [Василь:] Тілько про свою славу дбають [ватажки], свої гордовиті заміри справляють, а до людей їм байдуже (Мирний, V, 1955, 107); — Відповідає за все гетьман коронний, а польний тільки має пильно справляти його накази, ото ж я їх до цяти й справив… (Стар., Облога.., 1961, 40).

◊ Справля́ти свої́ діла́ — займатися своїми справами. — Ну, Федоре,сказав він,ти тепер іди додому та справляй свої діла, а я з неділі накажу, щоб задля тебе хату будували (Мирний, IV, 1955, 228); Справля́ти слу́жбу — те саме, що Слу́жбу служи́ти (див. слу́жба). У кожній тварині вся цілість формується з суми Різних начатків;.. формують усі вони органи різні, Що неоднакову службу у цілому тілі справляють (Зеров, Вибр., 1966, 178); Увага подвоюється, зіниці ширшають, побільшуюче скло справляє свою службу (Коцюб., І, 1955, 207).

4. Усувати пошкодження, несправності, лагодити що-небудь поламане, розбите і т. ін. Раділи люди. Уже вони турбувалися об тім, коли орати,.. обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне — справляли (Мирний, III, 1954, 60); — Мені старий Панько і капицю справляв, бо геть-чисто побилася (Тют., Вир, 1964, 286); Чоловік той подякував і попросив помогти. Василь як принявся, разом справили віз (Кв.-Осн., II, 1956, 53); Тося справила перемет — всім переметам перемет, на сто гачків різного калібру (Смолич, Мир.., 1958, 35); // розм. Робити правильним, вносити поправки в друкованому чи писемному тексті; виправляти. «В небі місяць страшний» справді краще справити,нехай буде «В небі місяць з’явився смутний» (Л. Укр., V, 1956, 80); Я Вас хотів просити, аби Ви були ласкаві справити правопис і мову в збірничку моїх образків (Стеф., III, 1954, 250); // розм. Перевиховуючи кого-небудь, прищеплювати йому кращі навички, позитивні якості, норми поведінки і т. ін. Майці дуже на сей раз закортіло стати вихователькою, як Іра, щоби справляти таких непристойних дітей (Горд., Діти.., 1937, 281); — Мені тут закидали, мовби я розігнав кадри! Ми хотіли справить Марка і Павлюка, та ці люди надто хворобливо ставляться до критики! (Горд., Дівчина.., 1954, 284).

5. розм. Придбавати що-небудь у власність, ставати володарем чогось. — Я купив пару добрих коней, справив панську бричку, возив панів по всій околиці (Н.-Лев., VII, 1966, 279); — Хлівці повиправля, клуньку вкриє, таке все позапускане. А там конячку справить, та сам і хлібець сіятиме (Тесл., З книги життя, 1949, 19); // Купувати, шити (про одяг, взуття і т. ін.). Вже недалечко були й зелені святки, а Роман і гадки не мав справляти для Соломії нову одежу (Н.-Лев., VI, 1966, 383); — Що ж, то, може, для спектакля маєш справляти костюми? — А так! (Л. Укр., III, 1952, 510); Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив, жупанину Та ні відсіль і ні відтіль Купив садочок і хатину (Шевч., II, 1953, 269); Має [Кузьма] що випити, має чим закусити, має гроші і навіть уже перші чоботи справив (Стельмах, II, 1962, 315).

6. з кого — чого. Правити, вимагати (борг, податок і т. ін.). З метою забезпечення своєчасного і повного надходження в бюджет податку з обороту доцільно справляти його, як правило, безпосередньо з підприємств, а не з збутових організацій (Рад. Укр., 30.III 1957, 3); Розумні та багаті люде поважали Захара, бо він був чоловік потрібний, здатний і ніколи не одказував помогти: ось коли багатирю треба гроші справити, та не хочеться бачити голодної сім’ї, — то Захара пошле (Григ., Вибр., 1959, 158).

7. розм. Спрямовувати, скеровувати що-небудь кудись. Одного дня панна Ніна знов веліла Іванові запрягати. Коли виїхали, казала йому справити фаетон в противний бік від того, в який звичайно їздили (Фр., III, 1950, 162); — Дідусю! Дайте-бо мені весельце, далебі я швидше од вас справлю човен у затишок! (Л. Янов., І, 1959, 320); // Направляти кого-небудь у певному напрямку. [Герасим (до Марусі):] Та не рвися так. Матушка гуменя сама їх [гайдамаків] стріла і сюди справляє (Мирний, V, 1955, 95); Ішло безперестану військо — а я Справляла його на берлінську дорогу (Воскр., Поезії, 1951, 83); Командир, як тільки почув про «страшних червоних», скочив убік і прибіг до дітей, що пасли корів, а діти справили його туди, звідки й наступили червоні (Ірчан, І, 1958, 285).

◊ Справля́ти (спра́вити) на до́бру доро́гу (на ві́рний шлях) кого — те саме, що Направля́ти (напра́вити) на путь і́стини (на до́бру, пра́ведну путь, ві́рну доро́гу і т. ін.) (див. направля́ти). «Допевне, Потурайчин справить мене на добру дорогу!» — міркував [Славко] собі й дожидав Потурайчинового приходу з великою нетерплячкою (Март., Тв., 1954, 363); — В тім і сила дружби, щоб підтримати товариша, який схибнувся, напутити його, на вірний шлях справити (Логв., Літа.., 1960, 147).

8. розм. Відправляти, відсилати що-небудь кудись. Хотіла я раніш посилку сю справити, але перше ждала грошей, а потім два дні пішло на роботу (Л. Укр., V, 1956, 209).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 591.