Гаргантюа і Пантагрюель - Сторінка 122

- Франсуа Рабле -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

Будь ласка, візьми до рук ось оці вила і злякай мене (італ.).

460

Як ти не візьмешся за діло інакше, в тебе нічого не вийде. А нумо не лінуйся, та сміливіше вилами орудуй (італ.).

461

Дано в Шамбері (латин.).

462

Дякую тобі, мій паночку. Якби не твій пац, довелося б мені на клістир витрачатися (італ.).

463

І ще раз (латин.).

464

Бийте в литаври! (Іврит.)

465

Гер Тейфель — пан Диявол (нім.).

466

Урлюберлю — переполох (англ.).

467

Трифа — насолода (грекою).

468

Ситицини — музики на похороні (латин.).

469

Едітус — пономар (латин.).

470

Антитус — учений педант (латин.).

471

Сицинністи — учасники танцю сатирів у грецькій драмі.

472

Стимфаліди — хижі птахи, що пожирали людей.

473

Асафаї — зібрані докупи (івритом).

474

Алькіони — зимородки (грекою).

475

Міробалан — добровонний жолудь (грекою).

476

Не горливість, а милосердя (латин.).

477

Онокроталії — пелікани (грекою).

478

Секстесенція — шоста сутність (латин.).

479

Дикаст — суддя (грекою).

480

Апедевти — невігласи (грекою).

481

Пітіас — глекоподібний (грекою).

482

Без попівських шат (латин.).

483

Квінта — квінтесенція.

484

Велика лунарія (латин.).

485

Ентелехія — самостійне дійове начало, що має мету в самому собі (грекою).

486

Матеотехнія — нікчемна наука (грекою).

487

Енделехія — безперервність, незмінність (грекою).

488

Абстрактори — добувачі сутності, сподизатори — спопелювачі металевих субстанцій, маситери — місильники тіста, преґусти — деґустатори (латиною і грекою); табахими — кухарі, хахаміми — мудреці, неємоніми — ревнителі, рабребани — мостиві, ніреїни — славути, розени — державці, недибими — шляхотські, неарими — пахолки, саганими — намісники, перашими — вершники, хасаними — могути, сарими — князі, шотрими — вартівники, аботи — отці, амілими — підмагачі, ахашдарпанини — сатрапи, мебини — знавці, гіборими — вояки (івритом).

489

Циркумференція — кружина (латин.).

490

Сехаботи — абстракції, аменими — істини, диміони — уявлення, хирхурини — мрії, халомини — сни, харадоти — жахи (івритом).

491

Егіох — егідодержець (грекою). Егіда — козяча шкура.

492

Гідропики, тимпаністи, асцитики, гепозаргики — хворі на водянку.

493

Хвороба святого Франциска — бідність.

494

Офіазис — змія (офіс — грекою).

495

Геспер — вечірня зірка (грекою).

496

Люетти — гральні карти.

497

Годос — шлях (грекою).

498

А також (латин.).

499

Аримаспи — північні народи.

500

Селевкиди, кінамолги, аргатили, капримульги, тиннункули — види птахів; стимфаліди — казкові крилаті чудовиська, доркади — газелі, кемади — лані, кінокефали — собакоголові мавпи, картазони — єдинороги, монопи — буйволи, кепи — рівновид мавп, неади — казкові тварини, престери — отруйні гадюки, керкопітеки — хвостаті мавпи, музимони — сардинські барани, бітури — вид комах, офіри — вид змій, стриги — вухаті сови.

501

Кефи, крокути, вали, кукрокути — казкові тварини.

502

Анакампсерот — приворот-зілля.

503

Блеммії — таке саме казкове плем'я, як троглодити і гімантоподи.

504

Лихнобійці — опівнічники (грекою).

505

Фенгит — слюда (грекою).

506

Полімікс — багатоґнотовий (грекою).

507

Ікосімікс — двадцятигнотовий (грекою).

508

Пенсил — висячий (латин.).

509

Зоофор — фриз, прикрашений фігурками звірів.

510

Орфіт, або офіт — одміна мармуру.

511

Басариди, еванти, вакхиди — вакханки.

512

Титир — сатир.

513

Гемипани, египани — сатири. Сильвани — лісові божества.

514

Фатуї — фавни.

515

Лемури — душі померлих.

516

Феркули — ноші для урочистих процесій.

517

Епінікій — звитяжна пісня (грекою).

518

Гіппократів рукав — цідилка в аптекарів.

519

Містагог — втаємничений (грекою).

520

Ітимб — вакхічний танок (грекою).

521

Трисмегістовський — тричінайбільший (грекою).

А ось i словарик, за взірцем раблезіанського глосарія, укладений для тих читачів, які утримаються сміятися до другої книги:

авряк — баран-сім'яник

альгвазил — судовий виконавець

амантка — коханка, полюбовниця

амбараш — халепа, труднощі

анація — халепа

апретура — обробка тканини, розчин для обробки шкіри

атрамент — чорнило

афронт — кривда, образа

базгранина — мазня, тарабарщина

баніта — вигнанець

банітований — вигнаний

баніція — вигнання

басамани — смуги на шкірі, сліди від побиття

батура — батіг

бахмат — румак (ратний кінь)

белебень — горб, відкрите високе місце

бескеття — скелі

боржій — мерщій

бришкати — високо носитися

бурчимуха — ґедзь

вакувати — байдикувати

варґи — губи

варунок — умова, обставина

ведлуґ — згідно з

виґрамулятися — видертися

визворотки — виверти, викрутаси

вильоти — відкидні рукави

витребаси — витребеньки

вконтентовувати — вдовольняти

гаджга — крики для цькування собаки

герць — поєдинок

гладишка — глечик

гойний — щедрий

гойність — щедрість

голосівка — голосна літера

горливий — запопадливий

гризький — ущипливий, ядучий

гузиця — тупий кінець голки

гуторити — балакати

ґантований — у рукавичках

ґриська, варениця, шмондя, мушля — розкішниця, вагіна

дамаст — одамашок (тканина)

дерій — грабіжник, хапуга, здирця

дешпетувати — злодіячити

до гаріля — до останку

досугий — ветхий, старий

дроґист, биляр — знахар-травник

дроковиця — пора у травні і червні, коли скот зазнає нападу ґедзів і дрочиться

жакемар — чоловічок, фігурка у старовинних дзиґарях, дзиґарі з фігурками

желіпати — кричати непутнім голосом

жоломійка — сопілка

закарваші — відвороти на холошах, на рукавах

закатрупити — убити когось

заклечати — прикрасити (гіллям, зіллям)

замчанин — хазяїн чи мешканець замку

зарізяка — розбишака

застянок — хутір

здобіль — удосталь, уповні, удозвіль

здрайця — зрадник

змирщина — мирова (оборудка), полюбовна домовленість

ігреневий — каштановий, буланий

іжатець — дикобраз

імпет — натиск, порив

іскаляти — забруднити

кабза — калитка, гаманець

кагла — задній прохід

какавельки, оковелки, жовтляки — людське лайно

калавурити — вартувати

калантарити — голосно базікати

калугер — чернець

каплун — вихолощений півень

каптій — скупердя

карахонька — різновид маленького гарбузика (у Грінченка)

карнавка — кухоль для збору грошей

каутелі — лестощі

квисля — рева

ке, кете — дай, давай

кентен — метання списів (гра)

кеп — дурень

кертиця — кротиця

кларет — біле вино

клишки — кишки

клуса, навтрюхи, дриндом — рись у коня

клямри — гачки, застібки на книзі

консистувати — стояти постоєм (у Куліша)

контрескарп — передня пологість зовнішнього рову укріплення

кородитися — скаржитися на біль

корх — міра довжини в ширину долоні або в чотири пальці

коряк — ковшик

котвиця — якір

кумельга — перевертом

кунштик — малюнок (у Шевченка)

купражити — пиячити

кутернога — кульгавий, кульга

кухва — бочка

куць — чорт, біс

лагоминки — солодощі

ланець — негідник

лахва — вигода

лембик — алембик, перепускний, переганяльний куб

лемеха, лемішка — флегматик, незграба

лотр — злодій, нероба, негідник

луп — здобич, награбоване

лупій — гицель, живолуп, деришкура

малахвія — сім'я, рідина

мантула, цюрка, холодило, бобурка, штирхайло — прутень, славень

мартопляс — фігляр, шалапут

микуляти — кліпати (очима)

мляскати — чавкати

модло — модель, взірець, шаблон

момсатися — баритися, возитися

мочеморда — п'яничка

мугиряччя — мужва

надіб — зілля

надіб'я — речовина, знадіб'я, матеріял

надха — відриг, відгик

нанашко — хрещений батько

наопач — навпроти, у протилежний бік

наскараблятися — наживатися, багатіти

невинятко — невинне дитятко

ненатлий — невситимий

нетеча — болото

ногавиці — штани

обляги — пора, коли люди лягають спати

одукований — освічений

окаряч — розставляючи ноги

окульбачити — осідлати

орація, рація — промова

отуха — підбадьорювання, втіха

оханути — привести до тями

очкур, чубрій — селюк

пелінтувати — викохувати щось, панькатися з чимось

пеня — напасть, причепа, штраф

перебаранчати — перешкоджати, заважати

перебендя — балаклій

переднити — поставити нове дно в бочці

переполаса — упереміж, почережно

півтузіня — півдюжини

підшкильнути — пожартувати

плюндри — штани до колін з пишними бганками угорі

помоцюватися — поморочитися, докласти зусиль

попас — корм на пасовищі, випас

порскливий — ковзький, невловний

посельство — посольство

пранці — сифіліс

предковіцький — давній, старосвітський

прибаги — схотінки, капризи

припутень — дикий голуб

присок — зола

пруеси — подвиги (у Достоєвського)

пугар — кубок, келих

пужити — дзюрити, мочитися

пуздро — сечовий міхур, калитка у тварин

путря — юшка з ячменю і солодкого квасу

пушило — підмагач, попихач

рахавка — зелена жабка

реверенда — сутана

регула — правило

риж — рис

риштунок — обладунок

румак — бойовий кінь

саєта — тонке сукно

сбір — агент, сищик

секимбашка — кат, різун, обезглавлювання

сивак — сивий, темно-сірий віл, порода голубів

скозуватися — сваритися, сперечатися

скраклі — городки (гра)

скримцювати — зв'язати

сницар — скульптор

спинковий — добірний

справилля — знаряддя, інструменти

старунок — доглядання, старання

стрижій — перукар

сустенція — споживок, харч

суціга — причепа, крючок

тандитник — лахмітник

танший — дешевший

тарапати — клопоти, труднощі

таркач — масть коня, білий з чорними або рудими плямами тарча — щит

трамонтана — вітер з моря

трепітка — перо, пір'їна (на капелюсі)

трусь — кролик

тузінь — дюжина

туркус — бірюза (в оповіданні Сон Коцюбинського)

увихайло — зітхальник, поклонник

угрущання — умовляння з погрозою

узанція — практика, ужиток

уринал — нічний горщик

угори, втори — сфінктер, круговий м'яз, що стискає або замикає при скороченні зовнішній отвір

утрібка — потрух, тельбухи (у Гоголя)

ферула — лінійка; бути під ферулою — під наглядом у когось, проходити вишкіл

хаптом — спохвату, похапцем, прихапцем

хіпесник — спритник, грабіжник

хіснуватися — користуватися

хлань — безодня, пучина

хляки — кендюх, рубець, фляки

хоха — дивовижа, чудовисько

пахнути — стрибнути

цвенькати — говорити не по-нашому

цизорик — складаний ножик

чави — давильня, винотока

чардак — палуба

чингал — кинджал

шанька — торбина з вівсом

шарлат — багрянець, пурпур

шахварь — ключник

шваба — образа, кривда

шелестівка — приголосна літера

шермицерія — фехтування

плямувати — перемивати кишки на ковбаси

шпакляр — той, хто шпаклює, замазує

штудерно — вигадливо

шурабурити — хапати, грабувати

щирувати — говорити по щирості, сповідуватися

югнути — шаснути, побігти

ядлоспис — меню

яломок — шапочка

ярміс — спосіб, манера діяти