Листок, намальований Ніґґлом - Сторінка 5

Пам'ятаєте одну велику картину... Нею потім залатали дірку на даху сусіднього будинку після тієї бурі й повені. Я тоді знайшов шматочок цього полотна. Він, певно, відірвався, і лежав на землі. Звичайно, намальоване сильно постраждало, але можна було роздивитися вершину гори й гілку дерева. І ви знаєте, з того часу ця картина не виходить мені з голови.

— Перепрошую, звідки?

— Про кого це ви тут розмовляєте? — втрутився Перкінс. Потрібно було розрядити напружену ситуацію. Бо щоки в Аткінса аж палали.

— Це ім'я й згадувати не варто, — відмахнувся Томпкінс. — Навіть не знаю, чого це раптом ми про нього згадали. Він навіть в нашому місті не жив.

— То правда, він жив за містом, — не стримався Аткінс. — Але, позатим, його будинок не давав вам спокою. Саме тому ви швендяли туди, начебто заходили на горнятко чаю, а самі потім зневажали його. То як, тепер ви можете бути задоволені? Отримали його будинок на додачу до свого власного! Тож давайте залишимо йому бодай ім'я. Ми розмовляли про Ніґґла, Перкінсе, якщо вам цікаво.

— А-а-а, нещасний Ніґґл! Хто би міг подумати! Виявляється він умів малювати.

Таким чином, напевно, востаннє було згадано про Ніґґла. Щоправда, Аткінс зберіг той дивний шматок полотна. Фарба з нього майже повністю облетіла, і лиш один пречудовий листок залишився неушкодженим. Аткінс вставив його в рамку і заповів міському музеєві, де той довго висів у куточку, з табличкою "Листок. Намальований Ніґґлом". Дехто навіть встиг його помітити. Але потім музей згорів, і про листок, тай про Ніґґла в цій милій країні всі позабували.

***

— Це неймовірно, наскільки вона корисна, — сказав другий голос. — Там можна й відпочити, і відновити сили, адже це так сприяє одужанню. Та знаєте, що найголовніше: для багатьох це немов перша сходинка, початок пізнання гір. У багатьох випадках вона виявляється чудотворним засобом. Скільки я туди відсилаю — й нікого не доводилося повертати назад.

— Що правда, те правда, — сказав перший голос. — Чи не час назвати цю країну? Що можете запропонувати?

— За нас давно все вирішив носильник. "Потяг до Ніґґлперіш* подано!" — ось що вигукує він тепер на станції. Ніґґлперіш! Я відіслав їм звісточку, повідомив про це.

— І що ж вони?

— Розсміялися. Так реготали, що відгомін рознісся далеко горами!

*Neglect Parish (англ.) — притулок безтурботних.