Шамбала Оаза світла - Сторінка 25

Лише Всесвітній уряд здатен усунути причини збройних конфліктів і діяти, як безпристрасний суддя, маючи метою лише благо людства.

Я висловлюю тут власні міркування про об'єднання світу і загальне роззброєння. У чомусь я можу помилятися, проте як досягнути цієї мети, не так і важливо.

До створення Всесвітнього уряду важливу роль може відігравати ЮНЕСКО. Ця організація могла б дослідити національні, расові, економічні, релігійні й ідеологічні причини, що викликають війни, і скласти програму викорінення їх. Без Усепланетного уряду і сильних інтернаціональних поліцейських сил годі досягти загального роззброєння.

Слід чітко усвідомити: як звичайну, так і ядерну зброю виготовлено, аби колись пустити її в дію, а це —жахлива перспектива. І навіть у найкращому випадку, коли до неї не вдадуться, все одно вона забирає колосальні людські ресурси й кошти, які можна було б пустити на загоювання виразок сучасного

суспільства.

Схоже, існує лише один шлях до створення Всесвітнього уряду —об'єднати всі планетні природні ресурси, засоби виробництва, творчі досягнення і наукові знання. "Одна планета —одна сім'я народів", "Всепланетний уряд для космічного віку" —такими мають стати гасла цього уряду.

Справедливий розподіл земних багатств слід доручити всесвітній владі, створеній не з демагогів, а з учених різних галузей науки й філософів, бо наука по своїй суті інтернаціональна, тоді як політика націоналістична, а релігія —сектантська. Атож, несправедливо вимагати від працелюбних народів зректися своїх прибутків на користь менш діяльних, проте найбільш розвинуті країни могли б, як це вони почасти й роблять сьогодні, допомогти країнам, що розвиваються, підвищити їхній виробничий рівень і добробут.

Загальне роззброєння —не утопія, державні діячі вже сьогодні працюють над обмеженням озброєнь. Що ж до Всепланетного уряду, то ядро його можна створити на базі ООН.

Найбільш прийнятною організацією, яка визначала б причини виникнення війн, може бути ЮНЕСКО. Людству слід гоїти свої болячки, а не дурманити себе наркотиками. Лише об'єднання істориків, антропологів і соціологів здатне забезпечити універсальне лікування, звичайно, якщо самі ці лікарі візьмуть за основу собі Доктрину Серця.

Існує величезне поле діяльності, щоб усунути нездорову ситуацію на нашій Землі, і кожен може взяти участь в цій благородній праці. Чи є щось важливіше за об'єднання нашої планети? Цілком ймовірно, що більшість людей замкнуться в своєму самовдоволенні й нехтуватимуть пересторогою. Саме їм призначаються слова з "Одкровення"; "Змести тих, хто нищить Землю".

Як тільки людина збагне, що психічне забруднення Землі —злочин, і прагнутиме жити в злагоді з матір'ю-природою, вона увійде в космічну еру й стане до лав інших зоряних цивілізацій, що їх на нашій планеті представляє Шамбала.

Геоцентрична й антропоцентрична психологія землянина, що тішиться ілюзією своєї винятковості, видається сміхотворною на тлі сяючих в небі численних світів. Коли народи збагнуть свій реальний зв'язок із безконечним космосом, тоді з'явиться і почуття відповідальності перед матір'ю-природою. І для людини настане пора гармонійного життя в світі, до якого належить.

Лише тоді чорні хмари, що загрожують усьому живому на Землі, розвіються.

ВИСНОВКИ

Думка про існування стародавньої общини Стражів Людства десь у Тібеті, як уявна Шангрі-Ла, безумовно, надто неймовірна для раціонально мислячого західного читача. Проте вивчення історичних даних у країнах, розташованих далеко одна від одної, засвідчує суттєву подібність повідомлень і хронік, що розповідають про такий центр і про мудреців, які упродовж довгих століть розвивають своєрідну культуру й науку в захисній ізоляції засніжених гірських хребтів Азії.

Земля Безсмертних, куди колись вирушив великий Лао-Цзи, могла бути тією самою колонією видатних філософів. Історичні аннали Китаю згадують про делегації, відправлені правителями Піднебесної до Духів Гір. Відомо кілька китайських імператорів, що справді зустрічалися з цими вищими істотами й отримували від них поради тоді, коли державні справи вимагали важливих рішень.

Існування Калапи, або гори Меру на півночі Індії, не викликає сумнівів у брахманів. Жоден освічений індус не сумнівається, що в Гімалаях живуть мудреці-ріші.

Реальність царства Північної Шамбали підтверджується вченими ламами Тібету й Монголії. Ця країна згадується в щоденниках перших єзуїтських місіонерів у Тібеті, таких як Каселла й Кабрал. Сучасні дослідники, як-от Пржевальський, Оссендовський, Девід-Ніл і Реріх писали про стійку традицію щодо Шамбали, з якою вони стикалися в Азії. Всі ці повідомлення вказують, що в серці Азії приховується добре організована община мудреців.

Заслуговує на увагу, що місцем призначення Аполлонія Тіанського був Тібет, де він зустрів людей, які "знали все".

Загадкові листи пресвітера Іоанна папам і королям Європи й собі мають зворотну адресу —"Центральна Азія".

Новий завіт розповідає про магів, що прийшли у Віфлеєм з країни на Сході. Ці астрологи й провидці мусили бути вчителями таємної науки, яка дозволила їм визначити місце народження Ісуса і точний час цієї події. Куди вони пішли, коли виконали свою місію?

Очевидно й те, що більшість носіїв Світла пов'язувалася з Шамбалою, царством магів, традиції яких століттями зберігалися в давніх містеріях, священних писаннях і таємних братствах Сходу й Заходу.

Інтригуючі послання до народів свідчать про обізнаність їхніх авторів з історичним процесом. Цей інтерес до людства спонукає Братство мудреців втручатися щоразу, коли ситуація стає критичною.

Постає природне запитання: чому з одного й того ж джерела виходять посланці до людства з цілковито різними дорученнями?

Але треба мати на увазі, що ці "астронавти духу" мають справу з людським океаном загалом. Вони знають, яка саме інтелектуальна спонука потрібна в певний час і в певному місці. Ідеї та ідеології служать, аби допомогти людині в її еволюційному поступі. Коли ці доктрини досягають своєї мети, вони відкидаються, як порожня шкаралупа.

У наші важливі часи архати пропонують авангардові людства співпрацю з ними в геркулесових зусиллях об'єднати людство, яке переживає розбрат.

ДОДАТОК

Витяги з письмових і усних вчень калачакри про Шамбалу для цієї книги підготував Хамтул Джаянг Тхондуп, заступник секретаря Ради в справах релігії і культів його святійшества далай-лами. З тібетської на англійську переклали Шерпа Тулку і Олександр Берзін з Бібліотеки тібетських книг і рукописів у Дгарамшалі, Індія.

Країна Шамбала і її правителі

Як випливає з опису Шамбали, її вигляд залежить від духовного стану спостерігача. Скажімо, одна й та сама річки для богів наповнена нектаром, а для людей —водою, для зголоднілих демонів —гноєм і кров'ю, а для деяких істот —це місце, де вони живуть. Через це Шамбалу нелегко точно визначити. Проте зі вчення калачакри випливає саме такий опис її.

У центрі абсолютної порожнечі містяться атоми п'яти елементів: землі, води, вогню повітря і ефіру з їх можливостями (це загадкове твердження свідчить, що Шамбала має суперструктуру тонкої матерії).

Щодо її місцезнаходження. Центральний континент півдня складається з шести районів (з півночі на південь): 1) Країна снігів, 2) Шамбала, 3) Китай, 4) Хотан, 5) Тібет і 6) Індія.

(Шамбала на півночі межує з Сибіром __ країною снігів, на півдні —з Тібетом та Індією, на сході з Китаєм і на заході —з Хотаном. Це значить, що вона розташована десь у пустелі Гобі.) Зовні Шамбала округла, її оточують засніжені гори.

Всередині вона має вигляд квітки лотоса з дев'ятьма пелюстками.

В центрі зводиться висока засніжена гора, як маточка квітки. В північній частині розташований палац, резиденція Святих правителів, або Держателів станів (Держатель станів —той, хто об'єднує всі верстви народу. Це один із титулів правителя Шамбали в тібетських текстах).

Цей палац більший за палац Індри, має квадратну форму і четверо дверей. Зовні його стіни прикрашають вирізьблені з коралу зображення танцюючих богинь. Будівля дев'ятиповерхова, на ній майорить прапор з емблемою колеса дгарми, справа і зліва від якого стоять олень і олениця. Три кільця окреслюють палац,

підсилюючи його красу. Черепична покрівля палацу із золота, орнаментована перлами й діамантами. Верхів'я стін іззовні прикрашені орнаментом із срібла й карнизом з бірюзи.

Вікна палацу лазуритові, двері й перемички прикрашають смарагди й сапфіри. Навіси дверей золоті, на стінах корогви, стеля в коштовному камінні й кристалах, що виробляють тепло, тоді як на підлозі інші кристали виробляють холод (певно, йдеться про технічне кондиціювання повітря). Колони й балки мармурові, прикрашені коралами, перлами тощо. В палаці багато всіляких див, як-от вази, що невтомно дають скарби, "корова, що виконує бажання", урожай, який збирається без посіву, і дерево бажань.

У трьох зонах навколо палацу знаходяться вісім богів, десять охоронців сторін світу, дев'ять великих руйначів, вісім великих планет, двадцять дев'ять сузір'їв тощо. Все це окреслене численними символами.

Посеред цього велетенського палацу на восьми левах стоїть золотий трон. З нього правлять двадцять п'ять богів-царів, що уособлюють силу Всезагальної єдності. Повсюди атрибути богів, магів та людей, а також всілякі скарби. Тут і різні предмети повсякденного вжитку. При потребі їх можна легко створити (об'єкти, існуючі в паралельному світі, матеріалізуються за допомогою супернауки).

Нині з золотого трону на левах править двадцять перший володар Шамбали Магагпа. Він правитиме сорок дев'ять років до.

Року вогненного дракона (1976). Ще через п'ятдесят один рік, за Вогненної вівці 17-го циклу (2027), на трон зійде на наступні сто років двадцять другий Держатель станів Мі-ї Сенг-ге.

Що ж до походження назви, Шамбала, то є давня легенда, що нібито колись цим районом ним стала називатися ця місцевість.

Слово "Шамбала" по-тібетськи означає "Володар джерела щастя".

Минуле і майбутнє людства

Невдовзі після творення світу в його верхній і нижній сферах поступово з'явилися різні істоти. Тоді ж шляхом перетворень з'явилися люди. Все, що бажали, вони мали. Вони не залежали від світла Сонця чи Місяця, бо мали власні джерела світла.