Шамбала Оаза світла - Сторінка 22

Ще глибше... ОМ МАНІ ПАДМЕ ХУМ!" —речитативом згукнув лама, і голос його відлунив під стелею печери. Свічки освітлювали Тару калейдоскопічним ореолом барв, дим від курильних паличок линув угору, і все те відбивалось у водоймі, час від часу сколиснуте впалою краплею. Зненацька зображення зникло, а воду вкрив ніби туман. Я побачив нові зображення, настільки чіткі, наче на екрані кольорового телевізора. Лама стояв поруч і собі дивився на воду.

Перше зображало нашу планету в космосі з її океанами, континентами й скупченнями хмар, як на знімках НАСА. За хвилину-другу вигляд земної кулі почав невпізнанне змінюватись.

Важкі сірі, чорні, руді й червоні хмари окрили найбільш заселені частини Землі. Час від часу їх прорізали вогненно-червоні спалахи, ніби вибухи. Вряди-годи блакитні, рожеві й золотаві промені й зірки виростали з темряви, освітлюючи її. Але всю планету огортала величезна аура жахаючої темної забарви.

"Ви спостерігаєте ментальні й емоціональні вібрації, які випромінює людство. Як бачите, їхня якість низька —зверніть увагу на сірий туман егоїзму. Блакитні іскри —то духовні устремління меншості, але їх поглинають потоки пристрастей, ненависті й жадоби, що творять цю гігантську ауру довкола планети впродовж тисячоліть. Це нагадує іонізовані шари навколо Землі, що відбивають радіохвилі",-пояснив лама.

То було приголомшливе видовище —переді мною розгортався весь обшир ментального панцира, що оточує Землю.

"Наша планета тяжко хвора, бо люди хибно мислять",-прошепотів я.

Час від часу темні пасма тяглися далеко в Космос, наче щупальці восьминога. Той чорний восьминіг, що витав у міжпланетному просторі, мав страшний вигляд, і від відчуття, що я живу на його спині, мене пересмикнуло. І цієї миті блакитні, рожеві й сніжно-білі промені блискавками пронизали темне чудовисько.

"Це позитивні ментальні випромінювання людей?" —спитав я у свого гіда.

"Так, і ви бачите, що темна аура Землі може очиститися, якщо людина прагнутиме випромінювати свої думки й емоції на цій довжині хвиль. Це люди повинні робити систематично і синхронно, аби планета випромінювала лише позитивні духовні вібрації",--

коментував лама. Потім продовжив: "Тара довго плакала, мати-природа може якось струснути ці негативні думки, що створюють навколо Землі жахливий панцир. Людство мусить очистити й дезинфікувати свій планетний дім. Архати роблять усе можливе, аби нейтралізувати зло, проте сьогодні важливіше зупинити нові негативні випромінювання, і лише сама людина здатна це зробити".

Поки тібетський лама розмірковував уголос, я дивився на водойму перед Тарою і на дивовижні зображення, які з'являлися там. Помалу вони стали розтавати, і невдовзі я вже бачив тільки гладку поверхню, порушувану краплями, що падали згори.

"Годі й казати, як мене вразило побачене. проте зараз я ще більше хочу допомогти, попри навіть те, що це робота титанів, а ним я не є",-мовив я щиросерде, не приховуючи розпачу.

"Це добре, що ви хочете допомагати бодісатвам. Кожен може допомогти в міру своїх здібностей".

"А чим я можу допомогти?" —запитав я. Лама трохи помовчав. Він заплющив очі, чи щоб обдумати відповідь, чи щоб прийняти нечутне послання від високих істот, що складають тібетський пантеон.

"У Рік архатів, у Рік попередження будьте готові допомогти їм",-нарешті проказав лама, розплющивши очі.

"Те станеться через 10 років, у Рік вогненного дракона (1976)?"--спитав я.

"Так. Але я мушу розповісти вам одну легенду —стару, як Гімалаї. Навіть якщо ви ризикуєте підхопити нежить у цій печері, я розповім її вам саме перед нашою богинею Тарою, оскільки скоро розпочнеться її епоха". І лама почав оповідь.

"За нашим усним ученням, яке проповідує монастир Таші Лхунпо, мільйони років тому кілька надістот з іншого високорозвинутого світу зійшли на Землю, щоб прискорити еволюцію планети і її майбутнього людства. Вони були "народжені духом", тобто штучно створені з первісної матерії. І могли ставати важкими, як ядро Землі, або легкими й вогнистими, як сонячне світло. Зовнішністю ці велетні нагадували богів. Серед цих посланців, чи ангелів, був Мара, якого ви називаєте Люцифером, або Сатаною. Він мав розвинути предметне мислення й індивідуальність людини. За віки він досяг цієї мети, та коли пізніше з'явилися бодісатви й Тара, аби виховати серце людини, він не захотів віддати їм людину. То було повстання Мари проти Вчителів Космічних Циклів.

Відтоді його вже не називають Носієм Світла, або Люцифером, він став Володарем Пітьми.

Відтоді на бодісатв упало подвійне завдання: боротися проти намагань Мари прив'язати людину до землі й зробити її себелюбною, безпринципною і агресивною, і водночас працювати над духовним зростанням людства, як велить закон циклів. Ось чому в цей світ було послано Будду й архатів.

Відмова Хазяїна Землі співпрацювати з Богом Сонця і Духами Планет викликала космічну кризу. Людство зараз мусить вирішити, куди рухатися —до Світла чи Темряви, і цим пожне плоди своєї карми. Усі народи мусять зробити вибір між старими шляхами боротьби й новим ладом всесвітнього братерства.

Найвищі істоти Сонця і інших світів кажуть Сатані: нехай твоя лампада світить, але не заважай іншим, славетнішим світилам у зоряному просторі! Розвали стіну навколо Землі, бо лдство духовно вже задихається під цим панцирем. Космічний годинник указує, що скоро настане Духовний вік. Ти не зможеш зупинити його, хоч і прагнеш це зробити, бо джан чохани незабаром принесуть із космосу тіло, яке досі ще ніхто не бачив —простий вихор сил. Коли він спалахне, його полум'я спопелить усю твою працю.

Вік по віку, тисячоліття по тисячоліттю ми надсилали людству послання, призначені окремим народам. Усі вони закликали до єдності і загального братерства. На жаль, небагато з них розбудили людство. Ось чому в цей критичний час так необхідно передати послання з останнім попередженням. Це наш Всепланетний ультиматум: людство повинно прийняти Владарювання Серця, інакше воно самознищиться. Порушуючи кармічний закон універсальності життя своєю руйнівною поведінкою, людина буде осуджена й покарана природою. Цілі міста зануряться в океани, величезні континенти розколють вулканічні катаклізми. Після Року архатів усім людям Землі буде поставлено Всепланетний ультиматум. Він повинен передатися з добротою і співчуттям, хоч і твердо, бо це —останнє попередження, його передають лише з добрими намірами. Людина після цього муситиме зробити остаточний вибір —Світло чи Пітьму, Мир чи Війну, Серце чи Кулак, Мудрість чи Невігластво.

Тепер вам зрозуміло, що людство —поле битви небесних сил. Це —вкрай давнє вчення, воно входить у всі релігії.

Війна Світів зараз у розпалі, і будемо сподіватися, що людина не стане до сил Темряви, бо інакше сили карми зітруть її з Землі".

"Стародавні легенди засвідчують подібну планетарну кризу в останні дні Атлантиди",-докинув я, вражений словами лами.

"Це так, проте наша сучасна криза більш гостра через чисельність населення і більшим ступенем духовного занепаду людини".

"То як же нам тоді бути?" —вихопилось у мене.

"В останню чверть століття пролунає заклик заснувати Доктрину Серця, бо лише вона спроможна врятувати планету",-відповів лама.

"Чи захоче хто її почути..." —урвав я його. "Це неістотно. Наш Всепланетний ультиматум треба донести всім людям Землі! На нинішньому перехресті доріг людство мусить або вибрати шлях, що веде в безодню моральної деградації, або інший, що зносить до зірок. Це визначальна пора для долі землян. Якщо попередженням знехтують і людство далі йтиме за Володарем Пітьми, тоді космічна ієрархія прийме виклик і знищить зло на цій планеті".

"Ви гадаєте, що я зумію донести ці легенди і пророцтва до широкого загалу й зберегти репутацію людини в своїй свідомості?" —спитав я.

"У цьому столітті народи світу пережили дві світові війни й можуть ввергнутися в третю наприкінці століття. То вони при здоровому глузді? Ви зробите це, до вашого голосу приєднаються інші, бо цього разу ставки величезні. Йдеться не про долю людства, яке відновилося б через кілька мільйонів років, а про існування цілої планети, для створення і розвитку якої потрібна манвантара часу (надзвичайно довгий космічний цикл; згідно з даними науки, вік Землі складає п'ять мільярдів ро-ків)" —відповів тібебець.

"Всяке моралізування чи заклик до реформ зустрічає грубий опір мас",-зауважив я.

"Народи Землі повинні зрозуміти, що час розп'ять і пророків, які виступали перед екзальтованими натовпами, минувся. Зараз архати розмовлятимуть блискавками, громами й падаючими зірками! Настає епоха Шамбали!" Він трохи помовчав, а тоді продовжив: "Зважте, я не пророкую, а розкриваю вам стратегічні дії небесних армій, які розпочинають битву з незліченними силами Пітьми. Готується Війна Світів, вищі космічні понадлюдські системи борються з силами зла на Землі, що отруюють космос і вшкоджують всю Сонячну систему. Вірить людина чи ні в цю космічну битву, вона відповідає за свої вчинки й пожне врожай своєї карми. Однак є засіб, що дозволить почути могутніх володарів карми і нас, їхніх слуг. Охоронці культурного спадку загиблих цивілізацій, ми відкриємо таємні сховища в Єгипті й продемонструємо існування високої науки і технології у далекому минулому. На своїх телевізійних екранах люди побачать здобутки минулих часів. Мораль цього відкриття стане зрозумілою: те, що сталося з тією цивілізацією, може статись і з вашою. І ви можете стати безживною цивілізацією, легендою, в яку ніхто не віритиме через десять тисяч років. То буде найважливіше послання —не беріть за приклад Атлантиду!" Уперше за час нашої бесіди я відчув хвилювання в голосі лами. "Таке відкриття, безумовно, буде революційним",-зазначив я.

"Воно стане сенсацією і приверне увагу народів. І ось так вони почують Всепланетний ультиматум".

"І якої ж ви очікуєте поведінки людства?" —поцікавився я.

"Вчення Тари, Доктрина Серця повинні скласти основу нової соціології. Можуть виникати суперечки між системами, але без війни. Ми мусимо зрозуміти, що всі ми —члени однієї великої всепланетної родини",-лагідно промовив лама.

"Чи можемо ми вирішити наші проблеми без тих апокаліптичних потрясінь, які ви згадували?" —запитав я.

"Можемо й повинні, та от чи захочемо? Чи захоче більшість людей зректися шляху жадоби, егоїзму, обмеженого націоналізму і культу хтивості заради культу духовності? Людям не обов'язково всім поголовно ставати ченцями й аскетами, але вони, безперечно, можуть жити й думати як істоти, гідні цього найменування (людина розумна).