Шість головоломок для дона Ісидро Пароді - Сторінка 35

Прикладом modus vivendi є перемир'я.

281

Обігрується назва Буенос-Айреса – в буквальному перекладі з ісп.: "свіже повітря" або "добрі вітри".

282

Хуан-ді, або "Жовтий імператор" – легендарний імператор Китаю і міфічний персонаж, якого вважають засновником даосизму і прапредком усіх китайців. Припускають, що він жив у Китаї приблизно за 4000 р. до нас. Таким чином, він, умовно, сучасник книги "Тун Шу". Хуан-ді вважається автором "Су-нюй цзин", найдавнішого трактату про лаоські сексуальні практики. Воскресіння Хуан-ді є праобразом досягнення безсмертя в лаоських практиках.

283

Китайський ієрогліф 親 (цинь) означає батьків, кровних родичів, родинний (кровний) зв'язок. Первісно ієрогліф 親 сладався з двох частин. Ієрогліф 辛 (сінь) мав значення "страждати, будучи позбавленим свободи". Радикал 見 (цзянь) означає "бачити" або "зустрічатися". Первісне значення ієрогліфа 親 (цинь): навідувати членів сім'ї, які сидять у в'язниці – нині вважається застарілим і "книжним", цинь сьогодні означає тільки сім'ю, але тут актуалізоване первісне значення ієрогліфа цинь, який міг бути також евфемізмом, означаючи сексуальну близькість.

284

Китайський дракон у Латинській Америці – не те саме, що дракон у Китаї. Основні аспекти: всі китайці – "діти дракона"; важливий також зв'язок образу дракона з любовними пригодами і сексуальністю як такою. Крім того, голова дракона – традиційна носова фігура на старих китайських кораблях. Тож "Голова Дракона" – бордель в основному для моряків, на що вказує зокрема адреса, це півмилі від порту Буенос-Айреса.

285

Аташе з питань культури в Посольстві Китаю має на увазі місце перехрещення вулиць (в Буенос-Айресі) – Авеніди Леандро Н. Алема, яка була забудована в основному після 1810 р., і де знаходився старий Центральний вокзал (1870–1897 рр.), а отже, і багато закладів "з дівчатками", які сусідували з цілком фешенебельною нерухомістю (Головпошта, банки, головний міський парк), – і вулиці Тукуман. Вулиця Тукуман важлива тим, що там (на відрізку між вулицями Суіпача та Есмеральда), як уже згадувалося вище, народився Борхес, так парадоксально зав'язуються в один вузол кілька сюжетів, ключем до яких є ієрогліф цинь.

286

"Китайський" натяк на монгольського дракона-громовержця Лу – "небесного верблюда".

287

У деяких китайських культах використовувалася для розмов з духами предків і ворожіння.

288

Мен-цзи (кит. 孟子; 372–289 рр. до н.е.) – китайський філософ, конфуціанець.

289

Очевидно, мається на увазі чжу (筑) – стародавній китайський музичний інструмент, властиво єдиний 5-струнний, подібний до цитри, з темброво одноманітним звуком. Під його супровід не співали, а говорили. Вийшов з ужитку в епоху Імперії Сун.

290

Це може бути натяком на Великий похід (Китай): 1917 р. – і 1936 р., різниця – 19 років, тоді "неприємна подія" – перемога більшовиків у Росії.

291

Провінція на півдні Китаю.

292

Дерев'яні подушки характерні насамперед для Японії та для найвищої аристократії Китаю. Подушки-підставки під голову, придумані для того, щоби не зіпсувати зачіску під час сну, до XIX ст. були повсякденною реалією. Порцелянова вежа, властиво, пагода, – Баоень; це буддійський храм у Нанкіні (колишній столиці Китаю в епоху династії Мін), не зберігся до наших днів. Храм будувався з білої "порцелянової" цегли від 1412 до 1422 р. силами 100 тис. солдатів, які працювали водночас.

293

Семаранг (стара голландська назва – Самеранг) – портове місто, розташоване на північному узбережжі о. Ява.

294

"Кабо" з ісп. – мис. Так називаються кілька портів на мексиканському узбережжі.

295

Український читач радий, мабуть, інтертекстуальній зустрічі: Борхесів Самуель Немировський і Самійло Немирич з творів Юрія Андруховича – персонажі; реальна історична особа, шляхтич, родич Юрія Немирича, козацького полковника часів Хмельниччини; який в 1619 р. зґвалтував якусь дівчину, що продавала випічку на Ринку, у Львові. Бургомістр Львова Уберович наказав арештувати Немирича. Того засудили до страти, яку, з огляду на численні клопотання шляхти, замінили ув'язненням. Реальний Самуель Немировський – за твердженням коментаторів Борхеса – "непитущий столяр", власник меблевої майстерні, виходець із підросійської Польщі, міська легенда в районі Орсе – прославився своєю ексцентричною поведінкою.

296

На перший погляд, йдеться про вулицю, названу на честь Грегоріо Фунеса (1749–1829) – декана собору в Кордові, депутата Хунти Гранде, ректора університету Кордови (з 1807 р.), який в усьому підтримував президента Хунти Корнеліо Сааведру, і який досі надзвичайно відомий і популярний в Латинській Америці. Проте в Буенос-Айресі такої вулиці нема. Зате саме в цей час, одночасно з "Шостою головоломкою…", Борхес пише оповідання "Фунес, чудо пам'яті" (1942); вочевидь, 347 треба читати в межах системи числення, придуманої Іренео Фунесом. До слова, Фунес – віртуозний знавець таємниць чисел, Тай Ань змальовується дипломатом як "знавець таємниць алфавіту" в пошуках талісмана Богині. Складна інтелектуальна гра довкола дешифрування кодів і природи пам'яті пронизує всі шість оповідань циклу "головоломок".

297

"Salon Doré".

298

З франц. – "Головне – це почуття міри", "Почуття міри – насамперед". Парафраз вірша Поля Верлена "Мистецтво поезії" (1874): "De la musique avant toute chose" – "Музика – на першому місці", "Головне – це музика".

299

З франц. – "Панове, робіть ваші ставки!"

300

З франц. – звіт, протокол.

301

Алюзія на китайську приказку про чай: "Випив – зрозумів" (喝 就 和道 了), яка має багато похідних ідіом; подарувати листок з чайного дерева – значить, прочитати людину, як книгу (з огляду на безліч сортів чаю, в Китаї існувала особлива "мова чаю"). Великим злом вважалося подарувати "не такий" листок, "не такого" сорту чаю, а надто комусь вищому в ієрархії: це могло бути потрактовано як тяжка образа з непоправними наслідками. Тільки істинно "добра людина" – безкорислива і позбавлена страху подарувати "не такий" листок.

302

Борхес і Касарес, пишучи "виразне ім'я Фан Ше", виділяють це ім'я словом "виразне". Фан Ше може означати "кімната з перегородками", або "міська дільниця", або "місцевість, розділена мостом", щось на кшталт "Mian Fang She Qu", "Fang She Xi Lu", "Tie Lu Er Fang She" тощо. Але з логіки тексту випливає, що "виразне" фан ше означає не це; мабуть, насправді йдеться про китайський ієрогліф 房 (фан), що означає "дім" або "кімната". Ім'я Фан Ше можна перекласти як "Кімната Чаю": китайський ієрогліф "чай" 茶 (ча) – один із найдавніших, протягом двох тисяч років ієрогліф "чай" змінював форму – 荼 (тху), 槚 (цзя), 蔎 (ше), 荈 (чунг), 茗 (мінг). У сучасній китайській мові ці ієрогліфи вже не вживаються. Ієрогліф 蔎 (ше) вживався приблизно тоді ж, коли й 筑 (чжу), і вийшов з ужитку в епоху Імперії Сун, тобто в VIII–XI ст. З VIII ст. існує ієрогліф "чай" з його нинішнім написанням (茶) і вимовою. До речі, "ше" буквально означав "молодий листок".

303

Юньнань – провінція на півдні Китаю (див. зноску вище), з унікальним тропічним кліматом, знаменита своїми чайними плантаціями.

304

Дикорослі чайні кущі та чайні дерева справді дуже нагадують деякі види верби.

305

З франц. – халупа.

306

Ле Корбюзьє, Шарль-Едуард Жаннере-Грі (1887–1965) – геніальний французький архітектор і теоретик архітектури швейцарського походження. У 1930 р., переробивши "План вуазен" (1925) – детально розроблену пропозицію з радикальної реконструкції Парижа, Ле Корбюзье створив аналогічний план для Буенос-Айреса, де намагався втілити цілком нові містобудівні концепції. Іронія співавторів "Шести головоломок…" полягає у тому, що кредо Ле Корбюзье – не розкіш, а прагматика і комфорт, причому цей архітектор в принципі ніколи нічого не "підкореговував". Усі його глобальні містобудівні розробки передбачали тотальну забудову на абсолютно розчищеній території, наприклад, у Парижі він пропонував повністю знести 240 га міської історичної забудови. Для Борхеса і Касареса, ймовірно, мають значення кілька біографічних фактів: коли 1927 року Ле Корбюзье взяв участь у міжнародному конкурсі проектів будівлі Ліги Націй у Женеві, його проект зібрав найбільшу кількість голосів членів журі, але був оголошений поза конкурсом, як "не викреслений китайською тушшю": Ле Корбюзье взагалі дуже не любив працювати з тушшю, і в Буенос-Айресі, де архітектор був "своєю людиною" в певних інтелектуальних колах, до яких належав і Борхес, про це чудово знали; Ле Корбюзье зовсім не бачив на одне око. Наступний фрагмент "головоломки" містить кілька прихованих "цитат" із втілених проектів архітектора. Варто додати, що постать Ле Корбюзье була для Борхеса принциповою, про це свідчить, скажімо, присвята 1967 року до "Хронік Бустоса Домека": "Трьом забутим великим – Пікассо, Джойсові, Ле Корбюзьє".

307

З франц. – неодружений, одинокий.

308

"Ні, я кажу категорично і впевнено – ні! Ми, сучасники кулемета і біцепсів, ми раз і назавжди відкинули подібні риторичні викрутаси. Думки потрібно висловлювати чітко, категорично: так, наче ви їх приштамповуете: "Нижній поверх я віддаю під торговий зал і atelier; на верхному я поміщаю китайців" (приписка, зроблена рукою і почерком Карлоса Англада).

309

З франц. – майстерня, студія, ательє.

310

З франц. – само собою зрозуміло.

311

З франц. – буквально: "розкішні курочки", повії класу "люкс".

312

Пекінес – буквально "пекінський"; священна собака китайських імператорів. Порода, виведена в Китаї понад 2000 років тому. До 1860-х ці собаки належали суто імператорській сім'ї. Коли в 1860 р. британці захопили Літній палац у Пекіні, п'ять імператорських пекінесів потрапили в Європу як трофеї. У 1940-х рр. ця порода все ще була дуже рідкісною і надзвичайно дорогою. Як і діаманти, пекінес був знаком найвищого статусу. Але тут може йтися про сленгове значення слова "пекінес" – низькорослий багатий чоловік-неєвропеєць поряд із "дорогою" красунею.

313

Сорок кінських сил.

314

З франц. – передовий загін.

315

"Жовта загроза", "Китайська загроза" – концепції, пов'язані з ризиками потенційної агресії з боку Китаю.