Шість головоломок для дона Ісидро Пароді - Сторінка 33

Його заощаджень із платні сторожа ніколи би на це не вистачило, але його брат виграв щасливий лотерейний білет на дуже велику суму і частину цієї суми дав Давидові Аллено. Давид відразу купив собі ділянку на кладовищі Реколета і замовив свій скульптурний мармуровий портрет. "Лотерейним білетом" Груссака (до речі, теж похованого на цвинтарі Реколета), ймовірно, був Сервантес, бо власний доробок Груссака, поза сервантесівськими студіями, не надто знаний. Додаткова алюзія – і Національна бібліотека в Буенос-Айресі, і Реколета – пантеони імен великих. Ще одна додаткова алюзія – смерть практично на робочому місці.

215

Знову Сервантес.

216

З франц. – "давайте поговоримо про щось інше".

217

Джон Лакман (Блакман, Блекман, Блакмен; роки діяльності 1436–1448) – оксфордський медик і біограф, автор мемуарів "за контрактом" про Генріха VI (тобто, фактично, мемуарів на замовлення, які мали створити якнайпривабливіший, але водночас живий образ короля), де змішалися анекдот і панегірик.

218

Хмільний переброджений напій з деяким вмістом алкоголю, крім вина. Слово і поняття – біблійне, натяк на святенництво доктора Кастільйо; "хлібна вода".

219

Ернесто Понсіо (1885–1934) – знаменитий скрипаль танго. У 1924 р. скоїв убивство, за яке декілька років відсидів у в'язниці. Ісидро Пароді, за сюжетом, відбуває покарання у тій же в'язниці, в той же час; відповідно, Ернесто Понсіо міг би спілкуватися з Ісидро Пароді (наприклад, на тюремному подвір'ї).

220

"Доля не шиється без вузлів" – приказка.

221

Калабрія – гірська область на півдні Італії між узбережжями Тирренського й Іонічного морів.

222

Бартоломе Мітре (1821–1906) – аргентинський політик грецького походження, полководець, журналіст, губернатор провінції Буенос-Айрес, президент Аргентини (1862–1868). Прямий нащадок Яніса Дімітріу Мітропулоса – учасника експедиції Херонімо Луїса де Кабрери (1568). Шкільні друзі називали Бартоломе "хитромудрим" (як Одіссей – і тому що грек), це прізвисько супроводжувало його все життя, до особливостей характеру додалися певні паралелі: половину життя провів у воєнних походах, серед значних кампаній – облога Монтевідео і "троянський кінь" (військова хитрість, придумана і втілена Мітре), дружба з Джузеппе Гарібальді, а також феноменальний факт: під час облоги Буенос-Айреса в 1853 р. Мітре влучила в лоб куля. Але потрапила вона у вишитий срібними і золотими нитками знак на його головному уборі, вишивала цей знак жінка Мітре – Дельфіна. Ця вишивка врятувала Мітре життя. Тут – натяк на підступність хитромудрого Мітре та абсолютну його безжалісність ("треба вгноїти землю кров'ю ворогів").

223

Йдеться про третього короля Таволари, карликового королівства на острові Таволара, – Карла І з династії Бертолеоні, який в кінці 1927 або на початку 1928 р. несподівано помер у дорозі.

224

Беніто Пабло Хуарес Гарсіа (1806–1872) – найнизькоросліший (135 см) президент країни в історії людства, національний герой Мексики. "Везунчик": сирота і пастух індіанського походження, він став адвокатом, тоді губернатором, міністром юстиції, прем'єр-міністром, а згодом і президентом (1867–1872). Останні роки його життя були суцільною смугою нещасть, помер від серцевого нападу після жорстокого придушення одного з антиурядових повстань.

225

З франц. – згода, союз, взаємне розуміння, домовленість.

226

Франц Кафка, який страждав від багатьох хронічних невиліковних хвороб, мав обсесивне прагнення смерті. Незадовго до смерті сказав: "Лікарю, дайте мені смерть, бо якщо ні, то ви – вбивця". В "Жертві Тадео Лімардо" застосовано відкритий і описаний Кафкою цілком новий і несподіваний характер зв'язків і відносин між людьми, механізм мотивації їхніх вчинків. Те, що в Кафки – бюрократія, в Борхеса і Касареса – "неписані закони", апріорні для всіх мешканців готелю. У якомусь сенсі це оповідання – не пародія на сюжети і мотиви у Кафки, а травестія сюжетів і мотивів, з обігруванням реальних фактів біографії Кафки, зокрема – умовно – страти самого себе. Кафка роками доводив себе до стану, в якому він переставав бачити світ очима звичайної людини, а бачив щось цілком інше. По суті, Кафка вбив себе, і це була жертва, типологічно подібна до жертви Тадео Лімардо. Кафка ненавидів своє тіло і боявся його. У щоденнику Кафки наскрізна тема – прагнення смерті.

227

Компадрито – локальне аргентинське; найближча українська аналогія – львівські батяри; компадрито пов'язані з виникненням 200 років тому в припортових борделях і поширенням танго; фраєри, принагідні сутенери, хулігани тощо. Носії субкультури. Молодий компадрито – у вузенькому обтягнутому піджачку з прорізом, яскраво-рожевій сорочці, блискучих штиблетах, з прилизаним волоссям, зачесаним на проділ, з великими перснями на майже всіх пальцях. Розмовляє на напівкримінальному жаргоні – лунфардо, яким досконало володів і сам Хорхе Луїс Борхес. Причому, як і мова львівських батярів, буенос-айреський різновид лунфардо фактично перестав бути жаргоном і почав функціонувати як міський діалект.

228

З лат. grosso modo – в загальних рисах.

229

Абасто – містечко недалеко від Буенос-Айреса, там знаходилася знаменита бойня. Абасто з іспанської – бойня.

230

Одне з найменших міст в околицях Буенос-Айреса, на момент написання "Головоломок…" відоме санаторієм для хворих на туберкульоз (що в контексті присвяти цього оповідання Кафці – зовсім не випадково).

231

Одне з найдавніших міст в околицях Буенос-Айреса, на початок 1940-х – щойно електрифіковане, з кількома тисячами робітників-склодувів, половина з яких жили в сараях чи навіть у коробках: у місті побудували великий завод, але люди, які працювали на ньому, не мали помешкань, загалом у цій місцевості у той час була неймовірна нестача недорогого житла. І Мерло, і Берасатегі, кожне у свій спосіб, співвідносяться з обставинами життя Франца Кафки.

232

З франц. – від routine – консерватор, людина старого гарту.

233

Сесар Ратті (1889–1944) – видатний аргентинський актор (радіо, кіно і театр). Вечорами, коли не було вистав, перебраний як жебрак, іноді з тваринами, він збирав гроші для благодійних організацій в Мар-дель-Плата і Кордобі.

234

Прізвище "Реновалес" в іспаномовному світі блискавично викликає асоціацію з Томасом Реновалесом (1787–1835), який вчинив невдалий замах проти Симона Болівара, і з Маріано Реновалесом (1774–1820) – іспанським солдатом, який вчинив замах на Фердинанда VII, короля Іспанії. Для "Головоломок…" значущим є те, що обидва Реновалеси чимало разів ламали присягу і зраджували покровителів, а їхні карколомні кар'єри побудовані на зрадах і крові зраджених. Маріано Реновалесові приписується крилата фраза: "Рани Ісусові! Кінець людству!" ("Hostias! Se acabó la humanidad!"). Реновалес, окрім цього, – значуще прізвище; renovai з ісп. – проростання молодого лісу крізь старий, причому старий (іншого типу) ліс неминуче гине.

235

У 1942 р. – селище; містечко, розташоване за 500 км від Буенос-Айреса.

236

Район Буенос-Айреса (насправді – "Онсе де септіембре", з 1888 р.). Центр Онсе – вулиця Тукуман з єврейськими крамницями і синагогами.

237

Федеріко Лакросе (1838–1899) – аргентинський бізнесмен, якому Буенос-Айрес завдячує першою трамвайною лінією.

238

Мусанте як праля співвідноситься з пралею з роману Кафки "Процес" (пральня – святая святих), а також із пралею, що сміється, оточена мужчинами, із "Замку" Кафки.

239

Демографічна особливість: більшість молоді з Бандерало у пошуках роботи і кращого життя переїжджають до Буенос-Айреса.

240

Обігруються реальні любовні історії і відсутність інтересу до жіночих "принад" у Кафки. Жінки в його житті – насамперед адресатки листів і співрозмовниці.

241

"Оповиті таємницею" приїзди – один із важливих мотивів у Кафки. Крім того, "остання година", мотив колишнього коханця нареченої; Абаста можуть бути прочитані в контексті Села (роман "Замок").

242

Мом (Momos) – бог глуму і лихослів'я; син Нікс – народженої з Хаосу, брат Танатоса, Гіпноса, Гесперид, мойр, Немезіди й Ериди. Мом вважає, що війни і кровопролиття зменшують тягар землі. У Франца Кафки в романі "Замок" Мом – мешканець Замку і секретар Кламма (начальника канцелярії X).

243

Арагон – Хуан II Великий (1398–1479), король Наварри з 1425 р. і король Арагона з 1458 р. "Арагонські інфанти" – брати Альфонсо, спадкоємця престолу з правом наслідування перед Хуаном II, учасники кривавих міжусобних воєн, знамениті своїми несподіваними військово-політичними союзами. Тут – щось на кшталт "бога з машини": союзник, що докорінно змінює хід подій.

244

Найвідоміше літературне переодягання в шкуру ведмедя – це коли барон Мюнхгаузен переодягається в шкуру білого ведмедя, підступно вбиває багато інших ведмедів і забирає собі їхні шкури. Натяк на те, що з "жертвами сонячного удару", можливо, не все так просто. Бо якщо йдеться про традиційний латиноамериканський карнавал в його аргентинському різновиді, то костюм ведмедя передбачає певне амплуа, подібне до амплуа Жида в українському вертепі: людина в костюмі ведмедя має право зачіпати зустрічних, смішити і навіть жартома "бити" їх тощо. З цим може бути пов'язана наступна сценка зі зриванням голови-маски.

245

Місто в провінції Буенос-Айрес, відоме своїм футбольним клубом.

246

Назва вулиці, однойменна з назвою каньйону на півночі Аргентини, в провінції Хухуй.

247

З ісп. буквально – "висока трава", збірна назва рослин пампасів; як прізвисько означає приблизно те саме, що й "Лопух": тюхтій, бевзь.

248

Від топоніма Лапландія. У Кафки в оповіданні "Стародавній запис" – див. про кочівників з Півночі та про непорозуміння, "від якого ми гинемо".

249

З лат. – "привід для війни"; формальний привід для розв'язування справедливої війни однією державою проти іншої.

250

Одні з найдорожчих у тогочасній Аргентині сигар – "Pour la Noblesse", з франц. – "За шляхетність".

251

Варто порівняти цей фрагмент зі спостереженням в есе Вальтера Беньяміна "Франц Кафка: як будувалася Велика китайська стіна". Беньямін нагадує про типологічну близькість творів Кафки до агади – так у юдеїв називаються історійки та анекдоти, придумані ребе, покликані слугувати поясненню вчення, галахи. У цьому оповіданні, на відміну від інших "головоломок", історійки, які розповідають персонажі, є такими ж, як у Кафки, подібними до агад, особливо близька до них історійка про блузу.

252

Горчс – територія за 162 км від Буенос-Айреса, адміністративна одиниця третього рівня (район в окрузі), називається за іменем Дона Андреса Горчса, який подарував уряду землю, де була побудована залізнична станція (1892 р.), а вже коло станції виникло село, населення якого спеціалізувалося на молоці й молокопродуктах.

253

Алюзія на притчу Кафки "Перед законом" і на роман "Процес".

254

Бусека – традиційний аргентинський яловичий суп із відвареного рубця, сичуга і кишок, а також дрібно нарізаних сирих овочів (помідорів, цибулі, селери, бобу, моркви, капусти, ріпи), які плавають у м'ясних соках та практично сирій крові.