Сильмариліон - Сторінка 75

- Джон Толкін -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

3–10, 13–19, 27–38, 100, 147, 190, 244, 264, 271, 275, 276, 290-291

Імладріс "Рівенділ" (дослівно "Глибокий Діл Розколини") – помешкання Елронда в низині Імлистих Гір. 306, 308, 309, 310, 311

Імлах Батько Амлаха. 143

Імлисті Гори Див.: Ґітаеґлір.

Інґве Очільник ваньярів – першого з трьох рушень елдарів, котрі виступили в мандрівку на захід од Куівіенену. В Амані він мешкав на Танікветілі та вважався Верховним Королем усіх ельфів. 41, 42, 49, 55, 261

Індіс Ваньярська ельфійка, близька родичка Інґве; друга дружина Фінве, матір Фінґолфіна та Фінарфіна. 55,60

Інзіладун Старший син Ар-Ґімілзора й Інзілбет; опісля званий Тар-Палантір. 279

Інзілбет Королева при Ар-Ґімілзорі; походила з дому володарів Андуніе. 279

Ірисові Поля Частковий переклад назви Лоеґ-Нінґлорон; розлогі простори у та довкола Андуіну, зарослі очеретами та півниками (ірисами), де поліг Ісілдур і де загубився Єдиний Перстень. 308,315

Ірмо Вала, котрого зазвичай іменували за назвою його помешкання – Лоріен. Ірмо означає "Жадан" або "Повелитель Жадання". 16, 18, 54

Ізенґард Переклад ельфійської назви Анґреност (аби навести приклад роганської мови). 304, 313, 315, 316

Ісіл Назва Місяця мовою квенья. 93,94

Ісілдур Старший син Еленділа, котрий разом із батьком і братом Анаріоном урятувався під час Потоплення Нуменору та заснував у Середзем'ї нуменорські володіння у вигнанні; володар Мінас-Ітілу; відтяв Правлячий Перстень із пальця Саурона; загинув од рук орків в Андуіні, коли Перстень зіслизнув із його пальця. 283,284,307,308,315, 317. Нащадки Ісілдура. Спадкоємець Ісілдура — Араґорн 316,317

Істари Чарівники. Див.: Курунір, Саруман; Мітрандір, Ґандалф, Олорін; Радаґаст. 312, 313

Кабед-ен-Арас Глибока та вузька ущелина на ріці Тейґлін, де Турін убив Ґлаурунґа, а Ніенор стрибнула з кручі й розбилася на смерть; див.: Кабед-Наерамарт. 230,232,234

Кабед-Наерамарт "Стрибок Жахливої Судьби" – назва Кабед-ен-Арасу після того, як Ніенор стрибнула з тієї кручі. 232,238,239

Кгазади Так власною мовою називали себе гноми (кгуздули). 85

Кгазад-дум Величні палаци гномів із роду Даріна в Імлистих Горах (Газодронд, Морія). Див.: Кгазад; дум, імовірно, є множиною або збірною формою, яка означає "розкопки, чертоги, палаци". 33, 85, 298

Калаквенди "Ельфи Світла": ельфи, котрі жили чи ще живуть в Амані (Високі ельфи). Див. Моріквенди та Темні ельфи. 42,99,103

Калакір'я "Розколина Світла" – прохід, зроблений у Пелорських горах, де було зведено зелений пагорб Туну. 49,52,64,74, 96, 258

Каленарзон "Зелена Провінція" – назва Рогану, коли він іще був північною частиною Ґондору; пор.: Ард-ґален. 310

Кам'янистий Брід Див.: Сарн-Атрад.

Камінь Безталанних Пам'ятний камінь на могилі Туріна та Ніенор поблизу Кабед-Наерамарту на ріці Тейґлін. 239

Камлост "Порожньорукий" – таке ім'я прибрав собі Берен, коли повернувся до Короля Тінґола без Сильмарила. 186

Караґдур Провалля на північному боці Амон-Ґварету (пагорба Ґондоліна), куди скинули Еола і де той розбився на смерть. 136

Карантір Четвертий син Феанора, якого іменували Темним; "був найсуворішим із братів та ще й дуже запальним"; правив у Тар-ґеліоні; поліг під час нападу на Доріат. 50,76,120,121,129, 144, 152, 246

Кардолан Край на півдні Еріадору, частина Королівства Арнор. 303

Карніл Назва зірки (червоної). 37

Кархарот Велетенський анґбандський вовк, який відгриз Беренові руку, що стискала Сильмарил; убитий Гуаном у Доріаті. Це ім'я перекладено в тексті як "Червона Паща". Його ще називали Анфауґлір. 182-183, 188-189

Квенди Первісна ельфійська назва ельфів (усіх родів, включно з аварами), яка означає "Ті, що говорять голосами". 29, 37–41, 49, 61, 93

Квента Сильмариліон "Історія Сильмарилів". 298

Квенья Стародавня мова, спільна для всіх ельфів у тому вигляді, якого вона набула у Валінорі. Занесена в Середзем'я разом із нолдорськими вигнанцями, та вони перестали послуговуватися нею в побуті після заборонного едикту Короля Тінґола; див., зокрема: 109,127. У цій книзі не означується як квенья, натомість називається Елдарською, 15,272,293; Високоелдарською 271, 272; Високоельфійською 224, 277; мовою Валінору 109; мовою ельфів Валінору 122; мовою нолдорів 127, 131; Високою Говіркою Заходу 127

Кгім Син Міма-дрібногнома, загинув од рук одного з розбійників Туріна. 209

келвари Ельфійське слово, що збереглось у мовленні Яванни та Манве в "Розділі 2": "Тварини, живі рухомі істоти". 34

Келеборн (1) "Срібне Дерево" – назва Дерева на Тол-Ерессеа, молодого паростка Ґалатіліона. 50,273

Келеборн (2) Доріатський ельф, родич Тінґола; одружився з Ґаладріель і після завершення Першої Епохи залишився з нею в Середзем'ї. 110, 244, 265,311

Келебрант "Срібна Жила" – ріка, що витікала з Дзеркального Озера, бігла через Лотлоріен і впадала в Андуін. 311

Келебрімбор "Срібна Рука" – Куруфінів син, котрий залишився в Нарґотронді після вигнання батька. У Другу Епоху – найвправніший коваль Ереґіону; виготовив Три Перстені для ельфів; загинув од рук Саурона. 178,298,300

Келебріндаль "Срібностопа"; див.: Ідріль

Келеброс "Срібна Піна" або "Срібний Дощ" – потік у Бретілі, який впадав у Тейґлін поблизу Переправ. 228

Келеґорм Третій син Феанора, званий "Прегарним"; до Даґор-Браґоллаху разом із братом Куруфіном владарював у Гімладі; мешкав у Нарґотронді й ув'язнив Лутіен; власник Гуана-вовкодава; загинув у Менеґроті од рук Діора. 50, 76, 129, 152, 178-181, 193, 246, 247

Келон Ріка, що текла на південному заході від Пагорба Гімрінґ, притока Аросу. Назва означає "потік, що збігає з верховин". 90, 120, 129, 130, 141

Кементарі "Королева Землі" – титул Яванни. 16, 26, 27, 34

Кірдан "Корабельник"; телерський ельф, володар Фаласу (узбереж Західного Белеріанду); під час знищення Гаваней після Нірнает-Арноедіаду втік із Ґіл-ґаладом на південний Острів Балар; упродовж Другої та Третьої Епох – охоронець Сірих Гаваней у Лунській Затоці; коли з'явився Мітрандір, Кірдан вручив йому Нар'ю – Перстень Вогню. 48, 90, 109, 117, 219, 255-257, 265, 307, 318

Кіріт-Нінніах "Веселкова Розколина", якою Туор дістався до Західного Моря; див.: Аннон-ін-Ґелиз. 248

Кіріт-Торонат "Орлина Розколина" – перевал високо в горах на північ од Ґондоліна, де Ґлорфіндел бився з балроґом і зірвався у прірву. 253

Кірион Третій син Ісілдура, вбитий разом із ним на Ірисових Полях. 308

Кірт Руни, які створив Даерон із Доріату. 81

Коло Судьби Див.: Маганаксар.

Короллайре "Зелений Курган", на якому росли Два Дерева Валінору; його ще називали Езеллогар. 26

Кріссаеґрім Гірські вершини на південь од Ґондоліна, де були орлині гніздовища Торондора. 117, 154, 1852, 237

Куівіенен "Вода Пробудження" – озеро в Середзем'ї, біля якого пробудилися перші ельфи, згодом саме там застав їх Ороме. 37, 42, 45, 75, 243

Кулуріен Назва Лауреліни. 26

Курунір "Хитромудрий" – ельфійське ім'я Сарумана, одного з істарів (чарівників). 314-316

Куруфін П'ятий син Феанора, званий "Майстерним"; батько Келебрімбора. Щодо походження його імені див.: Феанор; а щодо його історії див.: Келеґорм. 50, 76,129,178-181,193, 246

Куруфінве Див.: Феанор. 53, 61

Куталіон "Міцнолукий"; див.: Белеґ.

Лун Ріка в Еріадорі, яка впадала у Море в Лунській Затоці. 297,303

Ладрос Землі на північний схід від Дортоніону, які нолдорські королі подарували людям із Дому Беора. 147

Лаер Ку Белеґ "Пісня про Величний Лук", яку склав біля Ейтель-Івріну Турін у пам'ять про Белеґа Куталіона. 215

Лайквенди "Зелені ельфи" Оссіріаццу. 90

Лалаіт "Сміх", ймення доньки Гуріна та Морвен; померла в дитинстві. 203

Ламмот "Гучне Відлуння" – край на північ од Затоки Дренґіст, названий так через те, що гори там багато разів відлунили Мо-рґотів крик під час його борні з Унґоліантою. 73,101

Лантір-Ламат "Водоспад Лунких Голосів", поблизу якого стояв дім Діора в Оссіріанді; йому Діорова донька Елвінґ завдячує своїм ім'ям – "Зоряні Бризки". 244, 245

Лауреліна "Золота Пісня" – молодше з Двох Дерев Валінору. 26,27, 51, 66, 67, 93, 125

Леґолін Третя притока Ґеліону в Оссіріанді. 119

лембас Синдарська назва дорожнього харчу елдарів (від давнішого ленн-мбасс – "хліб мандрівців"; коімас – "хліб життя" – мовою квенья). 207,211

Ленве Очільник ельфійського воїнства телерів, котрі відмовилися перетнути Імлисті Гори під час мандрівки на захід од Куівіенену (нандори); батько Денетора. 43,44,88

Лінаевен "Пташине озеро" – велике озеро Неврасту. 115

Ліндон Так називали Оссіріанд у Першу Епоху. Після колотнеч наприкінці Першої Епохи Ліндоном почали називати землі на захід од Синіх Гір, які не затопило Море. 120,297, 302, 303

Ліндоріе Матір Інзілбет. 279

Лісовий Дикун Таке ім'я прибрав Турін, коли вперше прийшов до людей Бретілу. 223

Лісові Ельфи Див.: Пралісні Ельфи.

Лоеґ-Нінґлорон "Плеса із золотистими водяними квітами"; див.: Ірисові Поля.

ломелінди "Присмеркові співці" – солов'ї мовою квенья. 45

Ломіон "Син Сутінок" – таке ймення дала Арезель Маеґлінові мовою квенья. 131

Лорґан Ватажок східнян у Гітлумі після Нірнает-Арноедіаду, котрий поневолив Туора. 248

Лореллін Лоріенське озеро у Валінорі, де впродовж дня спала валіе Есте. 16

Лоріен (1) Так називалися сади й оселя вали Ірмо, якого теж зазвичай іменували Лоріеном. 13, 16, 19, 54, 94, 244

Лоріен (2) Земля між ріками Келебрант і Андуін, якою правили Келеборн і Ґаладріель. Імовірно, початкову її назву замінила ця (мовою квенья Лоріен – це сади вали Ірмо у Валінорі). У назві Лотлоріен як префікс додано синдарське слово лот – "квітка". 311

Лоріндол "Златоглавий"; див.: Гадор.

Лосґар Місцина побіля гирла Затоки Дренґіст, де Феанор спалив кораблі телерів. 83, 91, 101, 104,124, 126

Лотлан "Порожня та розлога" – велика рівнина на північ од Рубежа Маезроса. 120

Лотлоріен "Квітучий Лоріен"; див.: Лоріен (2). 311

Луініл Назва зірки (випромінює блакитне світло). 37

Лумбар Назва зірки. 37

Лутіен Донька Короля Тінґола та маї Меліан; після завершення пошуків Сильмарила та смерті Берена вирішила також стати смертною і розділити його долю. Див.: Тінувіель. 85, 89, 120, 165-192, 244-246, 260, 265, 271

Люди Див., зокрема: 13, 29, 30, 98-100, 139-148, 194, 197; див. також: Атани, Діти Ілуватара, Східняни.

Люди Короля Нуменорці, вороже налаштовані до елдарів і еленділів. 276, 277,280

Мім Дрібногном, у чиєму домі (Бар-ен-Данвезі) на пагорбі Амон-Руз мешкав зі своєю розбійницькою зграєю Турін; Мім виказав їхнє лігво оркам; загинув од руки Гуріна в Нарґотронді.