Сильмариліон - Сторінка 76

208-210, 240

Маблунґ Доріатський ельф, головний капітан Тінґола, друг Туріна; званий "Важкий-на-Руку" (це – значення імені Маблунґ); його вбили гноми в Менеґроті. 188, 189, 193, 234-235, 239, 244

Магал Так гноми іменували Ауле. 32

Маганаксар Коло Судьби поза брамами Валінору – там були престоли валарів, на яких вони сиділи під час ради. 26, 41, 62, 71, 74

Маґлор Другий син Феанора, видатний співак і менестрель; мешкав у землях, названих Маґлорова Пустка; наприкінці Першої Епохи разом із Маезросом заволодів двома Сильмарилами, які залишились у Середзем'ї, та викинув свого в Море. 50, 76, 113, 120, 138, 257, 258, 261, 236-265

Магтан Вправний нолдорський коваль, батько Неарданель – дружини Феанора. 54

Маґлорова Пустка Територія поміж північними рукавами Ґеліону, де не було жодного пагорба, який би заступав її від Півночі. 121

Маґop Син Малаха Арадана; очільник людей, котрі пішли слідом за Марахом у Західний Белеріанд. 142

Маеґлін "Гострозорий" – син Еола й Арезель, Турґонової сестри, котрий народився в Нан-Елмоті; здобув владу в Ґондоліні й виказав його розташування Морґотові; загинув од руки Туора під час плюндрування міста. Див.: Ломіон. 86,131– 137, 207, 250-253

Маезрос Найстарший син Феанора, званий іще Високим, котрого Фінґон урятував із Танґородріму; мешкав на Пагорбі Гімрінґ і правив довколишніми землями; створив Союз Маезроса, який розпався під час Нірнает-Арноедіаду; загинув наприкінці Першої Епохи, забравши зі собою один Сильмарил. 50, 76, 103-112, 197, 256, 257, 261, 263-265

Молах Син Мараха; отримав ельфійське ім'я Арадан. 141

Малдуін Притока Тейґліну; приблизне значення назви – "Жовта Ріка". 211

Малий Ґеліон Один із двох рукавів-приток ріки Ґеліон на півночі, що брав початок на Пагорбі Гімрінґ. 119

Маліналда "Золоте Дерево" – назва Лауреліни. 26

Манве Найзначніший серед валарів, його ще звали Сулімо, Старший Король, Правитель Арди. У різних місцях; див., зокрема: 7-9, 13-17, 23, 27, 44, 92, 93, 106

Мандос Місце мешкання в Амані вали Мандоса, який насправді звався Намо, Суддя, хоча це ймення рідко вживали, натомість і його самого називаючи теж Мандосом. Про валу: 13,16,17, 337,41,71, 82,259,266. Про місце помешкання (включно з Чертогами Мандоса, Чертогами Чекання, Домами Померлих): 16, 54, 55, 58, 190. Про Судьбу Нолдорів і Прокляття Мандоса: 81

Марах Очолював третє рушення людей, котрі вступили до Белеріанду; предок Гадора Лоріндола. 140-144,149

Марділ Званий Вірним; перший Правлячий Намісник Ґондору. 310

Мар-ну-Фалмар "Земля попід Хвилями" – так після Повалення називали Нуменор. 293

Маяри Айнури нижчого, ніж валари, рівня (однина – мая). У різних місцях. Див., зокрема: 18-19.

Меліан Одна з мая; полишила Валінор і прибула в Середзем'я; згодом – Королева при Королі Тінґолі в Доріаті, довкола якого вона створила зачарований пояс, Пояс Меліан; матір Лутіен, праматір Елронда й Елроса. 19, 45–46, 85-87, 89-91, 124-125, 271 "Розділ 19" у різних місцях, 168, 169, "Розділ 21, 22" у різних місцях, 241, 243-244, 271

Мелкор Квенійське ймення великого вали-бунтівника, котрий породив зло і за походженням був наймогутнішим із айнурів; згодом його почали іменувати Морґотом, Бауґліром, Темним Володарем, Ворогом тощо. Ім'я Мелкор означало "Той, хто зростає на Силі"; синдарська форма його імення – Белеґур, однак її ніколи не вживали, використовуючи натомість зумисне змінену форму Белеґурт – "Страшна Смерть". У різних місцях (після викрадення Сильмарилів його зазвичай називали Морґотом); див., зокрема: 5-10,23,24,59-69, 92, 93, 123, 266, 282

Менеґрот "Тисяча Печер" – утаємничені чертоги Тінґола та Меліан на ріці Есґалдуін у Доріаті; див., зокрема: 87, 89, 91, 107, 173, 181, 187, 188, 192, 241, 244, 246

Менелділ Син Анаріона, Король Ґондору. 309

Менелмакар "Небесний Фехтувальник" – сузір'я Оріон. 37

Менелтарма "Опора Небес" – гора в центрі Нуменору, на вершині якої було Святилище на честь Еру Ілуватара. 271,273,

Мерет-Адертад "Свято Возз'єднання", яке влаштував Фінґолфін поблизу Плес Івріну. 109

Мінас-Анор "Вежа Сонця" (також просто Анор), яку згодом назвали Мінас-Тіріт; місто Анаріона біля підніжжя Гори Міндоллуін. 304, 308-310

Мінас-Ітіл "Вежа Місяця", згодом звана Мінас-Морґул; місто Ісілдура, збудоване на виступі Ефель-Дуату. 310

Мінас-Морґул "Вежа Чаклунства" (також просто Морґул) – так звався Мінас-Ітіл після того, як його захопили Примари Персня. 274, 364

Мінастір Див.: Тар-Мінастір.

Мінас-Тіріт (1) "Вартова Вежа", яку збудував Фінрод Фелаґунд на Тол-Сіріоні; див.: Тол-ін-Ґаурот. 116, 155, 157, 176

Мінас-Тіріт (2) Пізніша назва Мінас-Анора. 310. Його ще називали Місто Ґондор. 310

Міндеб Притока Сіріону, що текла поміж Дімбаром і Лісом Нелдорет. 117, 206

Міндоллуін "Стрімкий Блакитноголов" – гора, що здіймалася позаду Мінас-Анора. 304

Міндон-Елдаліева "Пишна Вежа Елдаліе" – вежа Інґве в місті Тіріоні; також просто Міндон. 48,79

Міріель (1) Перша дружина Фінве, матір Феанора; померла після народження сина. Її ще звали Сірінде – "Вишивальниця". 53-54, 60

Міріель (2) Донька Тар-Палантіра, котру Ар-Фаразон силоміць узяв за дружину; у статусі королеви прибрала ймення Ар-Зімрафель; також звана Тар-Міріель. 291

Міст через Есґалдуін Див.: Іант-Іаур.

Мітлонд "Сірі Гавані" – ельфійські порти в Лунській Затоці; також звані Гаванями. 318

Мітрандір "Сірий Пілігрим" – ельфійське ймення Ґандалфа (Олоріна), одного з істарів (чарівників). 313-315,318

Мітрім Назва великого озера на сході Гітлуму, а також довколишніх територій на захід од гір, які відділяли Мітрім від Дор-ломіну. Назва прийшла від синдарських ельфів, котрі там мешкали. 101-108, 115, 248

Міцнолукий Переклад слова Куталіон – імені Белеґа. 215

Морвен Донька Бараґунда (племінника Барагіра, батька Берена); дружина Гуріна, матір Туріна та Нініель; її ще називали Елезвен (у тексті перекладено як "Ельфопрекрасна") та Володарка Дор-ломіну. 147, 220-225, 234, 236, 238, 239

Морґот "Чорний Ворог" – ймення Мелкора, яким після викрадення Сильмарилів найперше нарік його Феанор. 19,71– 76 і відтоді в різних місцях. Див.: Мелкор.

Морґул Див.: Мінас-Морґул.

Мордор "Чорна Земля", також звана Землею Тіні; Сауронове володіння на схід від гір Ефель-Дуату. 278, 292, 304-309, 318

Моріквенди "Ельфи Темряви"; див.: Темні Ельфи. 46, 103

Морія "Чорне Провалля" – пізніша назва Кгазад-думу (Газодронду). 15, 298, 300, 306

Мормеґіл "Чорний Меч" – так звали Туріна, коли він був капітаном Нарґотронда; див.: Ґуртанґ. 224–225

Морок-ліс Див.: Велике Зеленолісся.

Музика Айнурів Див.: Айнуліндале.

Нагар Кінь вали Ороме, прозваний так серед ельфів, як гадають, через його голос. 17, 29, 38, 39,43

назґули Див.: Примари Перстенів.

Намо Вала, один із аратарів; зазвичай званий Мандос, як і його оселя. Намо означає "Законодавець, Суддя". 16

Нан і Гін Гурін "Сказання про дітей Гуріна" – довга балада, з якої постав "Розділ 21"; її приписують поетові Діргавалу, мужеві, котрий жив біля Гаваней Сіріону в часи Еаренділа і загинув під час нападу синів Феанора. Нарн означає "віршоване сказання, яке треба розповідати, а не співати". 204

Нандори Вважають, що ця назва означає "Ті, хто повернув назад": нандорами звали тих ельфів із рушення телерів, котрі під час мандрівки на захід од Куівіенену відмовилися перейти через Імлисті Гори і частина котрих під проводом Денетора задовго після того переправилася через Сині Гори й оселилася в Оссіріанді (Зелені ельфи). 44,89

Нан-Дунґортеб Також Дунґортеб; у тексті перекладено як "Видолинок Жахітливої Смерті". Низина поміж проваллями Еред-Ґорґоро-ту і Поясом Меліан. 73, 116-118

Нан-Елмот Ліс на схід од ріки Келон, де заблукав заворожений Меліан Елве (Тінґол); згодом місце мешкання Еола. 48,86,132,141

Нан-татрен "Вербова Долина", перекладено як "Вербова Земля"; там ріка Нароґ впадала в Сіріон. У пісні Деревобородого ("Дві Вежі" III 4) вжито інший варіант цієї назви – мовою квенья: луками Тасарінана між верб; Нан-тасаріон. 116,254

Напівельф Переклад синдарського Перезел (множина – Перезіли), назва стосувалася Елронда й Елроса, 256, 265, 271, 298; а також Еаренділа, 256

Нар'я Один із Трьох Ельфійських Перстенів – Перстень Вогню, або Червоний Перстень; його носив Кірдан, а згодом – Мітрандір. 300, 311, 318

Нарґотронд "Велична підземна фортеця на річці Нароґ", яку заклав Фінрод Фелаґунд, а знищив Ґлаурунґ; також володіння Нарґотронда, які простягалися на схід і на захід від Нароґу. 110, 117, 239-242, 248, 251, "Розділ 21" у різних місцях, 215– 216, 220, 224

Нароґ Головна водна артерія Західного Белеріанду, що брала початок при озері Іврін попід Еред-Ветріном і впадала в Сіріон у Нан-татрені. 110, 117, 214, 218, 219, 222,239

Народ Галет Див.: Галадіни та Галет.

Нарсіл Меч Еленділа, що його викував Телхар із Ноґрода; зламався, кали Еленділ загинув у бою з Сауроном; із уламків Нарсіла для Араґорна викували новий меч, названий Андуріл. 307-308

Нарсіліон Пісня про Сонце та Місяць. 93

Наступники Молодші Діти Ілуватара, люди; переклад назви Гілдори. 75,93

Науґламір "Гномівська Пектораль", яку виготовили гноми для Фінрода Фелаґунда, яку Гурін приніс Тінґолові з Нарґотронда і яка стала причиною його смерті. 110,240-242,244,245

Науґріми "Низькорослий Народ" – синдарська назва гномів. 85-88, 108, 109, 197

Невмирущі Землі Аман і Ерессеа; їх іще називали Безсмертні Землі. 270,273

Невраст Територія на захід од Дор-ломіну по той бік Еред-Ломіну, де перед відбуттям до Ґондоліна мешкав Турґон. Ця назва, що означає "Поближній Берег", початково стосувалася цілого північно-західного узбережжя Середзем'я (на противагу до Гаерасту – "Дальнього Берега", узбережжя Аману). 110– 112, 122-123, 248

Нейтан Ім'я, яке прибрав собі Турін, коли опинився серед розбійників; перекладається як "Скривджений" (дослівно: "позбавлений чогось"). 205

Нелдорет Великий буковий ліс, який утворював північну частину Доріату; в пісні Деревобородого його названо Таур-на-Нелдор ("Дві Вежі" III 4). 45, 90, 118, 173

Ненар Назва зірки. 37

Нен-Ґіріт "Тремтлива Вода" – назва Дімросту, водоспаду на Келебросі у Бретілському Лісі. 228,232

Неннінґ Річка в Західному Белеріанді, що досягала Моря біля Гавані Еґларест. 117

Ненуіал "Озеро Сутіні" в Еріадорі, де брала початок ріка Барандуін і біля якого було збудовано місто Аннумінас.