Сильмариліон - Сторінка 78

269,270

Рохаллор Кінь Фінґолфіна. 152

Рубіж Маезроса Рівнинні землі на північ од верхніх вод ріки Ґеліон, які утримували Маезрос і його брати, щоби запобігти атакам на Східний Белеріанд; іще звані Східний Рубіж. 108, 119

Рудаур Край на північному сході Еріадору. 303

Руміл Нолдорський мудрець із Тіріона, котрий уперше створив ієрогліфи для письма (пор.: "Володар Перстенів", "Додаток Е" II); йому приписують "Айнуліндале". 53, 54

Саерос Нолдорський ельф, один із головних радників Тінґола в Доріаті; образив Туріна в Менеґрогі, й той загнав його на смерть. 205

Салмар Мая, котрий ступив на Арду разом із Улмо; виготовив для Улмо великі роги – улумури. 28

Самотній Острів Див. Тол-Ерессеа.

Сарн-Атрад "Кам'янистий Брід", де гномівська дорога з Ноґрода та Белеґоста перетинала ріку Ґеліон. 86,138,242,245

Саруман "Вправний Муж" – так люди іменували Куруніра (це переклад його ймення), одного з істарів (чарівників). 313–315

Саурон "Ненависний" (синдарською – Ґортаур); найвеличніший зі слуг Мелкора, за походженням – мая Ауле. 20, 36,41,155, 156, 163-164, 278, 281-287, 289, 291-293, 297-317

сереґон "Кров Каменя" – рослина з темно-червоними квітами, що росла на Амон-Рузі. 208,212

Середзем'я Територія на схід од Великого Моря; її також називали Поближні Землі, Зовнішні Землі у Великі Землі у Ендор. У різних місцях.

Серп Валарів Див.: Валакірка.

Сильмарили Три коштовності, які виготовив Феанор напередодні знищення Двох Дерев Валінору, наповнені їхнім світлом. У різних місцях, див., зокрема: 58–60, 62–63, 70–71

Синдари Сірі ельфи. Цю назву вживали стосовно всіх ельфів телерського походження (крім Зелених ельфів Оссіріанду), котрих нолдори, повернувшись, застали у Белеріанді. Нолдори вигадали цю назву, найімовірніше, тому, що вперше зустріли Сірих ельфів на півночі, попід сірими небесами, в туманах поблизу Озера Мітрім (див.: Мітрім); або, можливо, тому, що Сірі ельфи не належали ні до Світлих (валінорських), ані до Темних (аварів) ельфів, а буди Ельфами Сутінків (46). Однак, відколи Елве на ймення Тінґол (мовою квенья – Сіндаколло, Сінґолло – "Сіроплащий") було визнано верховним королем усієї землі та її народів, назву почали пов'язувати саме з його іменем. Синдари ж називали себе езіл, у множині – езели. 17, 25, 46, 85-91. У різних місцях, 99, 109, 112, 113, 123, 124, 127, 142,210

Синдарська Ельфійська мова Белеріацду, яка походить зі спільної ельфійської, та з плином часу зазнала багатьох змін і дуже відрізняється од валінорської квеньї; нею розмовляли також і нолдори-вигнанці у Белеріанді (див.: 109,127). Цю мову називають іще сіроельфійською, мовою ельфів Белеріанду й ін. 28, 50, 115, 155

Сини Феанора Див.: Маезрос, Маґлор, Келеґорм, Карантір, Куруфін, Амрод, Амрас. Часто про них згадують у множині, особливо після смерті батька. 52,76, 83, 102, 104,107-109, 113, 120, 121, 126, 131, 138, 149, 152, 170, 193, 194, 264

Сині Гори Див.: Еред-Луін і Еред-Ліндон.

Сильмаріен Донька Тар-Еленділа, четвертого Короля Нуменору; матір першого володаря Андуніе, праматір Еленділа та його синів – Ісілдура й Анаріона. 279

Сильпіон Назва Телперіона. 26

Сім Каменів Див.: Палантіри.

Сім Отців Гномів Див.: Гноми.

Сінґолло "Сірий Плащ", "Сіроплащий"; див.: Синдари, Тінґол.

Сірех Велика твань на північ од Сіріонового Проходу, де ріка Рівіл витікала з Дортоніону. 102, 151, 164, 198, 199, 237, 238

Сірі Гавані Див.: Гавані, Мітлонд.

Сірі ельфи Див.: Синдари.

Сірінде "Вишивальниця"; див.: Міріель (1).

Сіріон "Велика Ріка", що текла з півночі на південь і відділяла Західний Белеріанд од Східного. У різних місцях; див., зокрема: 40,116-119. Водоспад Сіріону 169, 240. Болота Сіріону 169. Ворота Сіріону 119. Гавані Сіріону 248, 257, 263. Гирло Сіріону 48, 117, 137, 159, 201, 256. Сіріоновий Прохід 117, 151, 160, 180,219, 223. Долина Сіріону 44, 102, 111, 115, 122, 208

Сіроельфійська мова Див.: Синдарська.

Сіроплащий Див.: Сінґолло, Тінґол.

Слюдоград Переклад назви Белеґост:"Велична фортеця" 78

Смаглявці Див.: Східняни. 156

Соронуме Назва сузір'я. 37

Союз Маезроса Спілка, яку створив Маезрос із метою завдати поразки Морґотові і яка розпалася під час Нірнает-Арноедіаду. 192, 193

Старший Король Манве. 260, 263

Судна Гора Див.: Амон-Амарт.

Сулімо Ім'я Манве, яке у "Валаквенті" витлумачено як "Володар Дихання Арди" (буквально – "Життєдавець"). 14, 28

Сутінкові Озера Див.: Аелін-уіал.

Східняни Також звані смаглявцями; прийшли до Белеріанду зі Сходу після Даґор-Браґоллаху; під час Нірнает-Арноедіаду воювали на боці обох сторін; Морґот віддав їм на поталу Гітлум і залишки Народу Гадора. 156, 157, 186, 189, 192, 197, 203

Таємниче Королівство Так називали і Доріат, 112,159, 260, і Ґондолін, 128, 255

Талат-Дірнен Заповідна Рівнина на півночі Нарґотронда. 146,166, 170, 206,210

Талат-Рунен "Східна Долина" – рання назва Тарґеліону. 121

Таліон "Незламний, Дужий"; див.: Гурін.

Талос Друга притока Ґеліону в Оссіріанді. 120,137

Танґородрім "Гори Тирана", які звів Морґот над Анґбандом і які було знищено під час Великої Битви наприкінці Першої Епохи. 74, 90, 102, 104, 105, 112, 115, 149, 150, 194, 202, 263

Танікветіл "Висока Біла Вершина" – найвища з Пелорських гір, а також найвища гора Арди, на верхівці якої був Ілмарін – палаци Манве та Варди; її ще називають Біла Гора, Священна Гора, Гора Манве. Див.: Ойолоссе. 14, 25, 28, 37,66, 67, 71, 106, 259

Тар-Анкалімон Чотирнадцятий Король Нуменору; за часів його правління ну-менорці розділилися на два ворожі табори. 276,277

Тар-Атанамір Тринадцятий Король Нуменору, до котрого приходили Посланці Валінору. 276

Тарґеліон "Земля по той бік Ґеліону" поміж Бескидом Рерір і рікою Аскар, де мешкав Карантір; її ще називали Дор-Карантір і Талат-Рунен. 121, 129, 141, 144, 152

Тар-Еленділ Четвертий Король Нуменору, батько Сильмаріен, праматері Еленділа. 279

Тар-Каліон Ім'я Ар-Фаразона мовою квенья. 280,302

Тар-Кір'ятан Дванадцятий Король Нуменору, "Кораблебудівник". 276

Тар-Мінастір Одинадцятий Король Нуменору, котрий допомагав Ґіл-ґаладові боротися з Сауроном. 278,280

Тар-Міньятур Так величали Елроса Напівельфа, коли він став першим Королем Нуменору. 282

Тар-Міріель Див.: Міріель (2).

Тарн-Аелуін Озеро в Дортоніоні, поблизу якого знайшли притулок, а згодом були вбиті Барагір і його супутники. 162,164

Тар-Палантір Двадцять четвертий Король Нуменору, котрий розкаявся за поведінку Королів і прибрав нове ім'я мовою квенья: "Той, хто дивиться вдалеч". Див.: Інзіладун. 280,284

Таур-ен-Фарот Поросла лісом височина на захід од ріки Нароґ, що височіла понад Нарґотрондом; також званий Високий Фарот. 110, 169, 176

Таур-ім-Дуінат "Ліс Межиріччя" – назва дикої місцини на південь од Андраму поміж ріками Сіріон і Ґеліон. 119,149

Таур-ну-Фуін Пізніша назва Дортоніону –"Піднічний Ліс". Пор.:Делдуват. 154, 172, 177, 185, 187, 213, 215

Таурон "Лісничий" (у "Валаквенті" це ім'я перекладено як "Володар Лісів") – так синдари звали Ороме. Пор.: Алдарон. 17

Тгурінґветіль "Жона Загадкової Тіні" – посланець Саурона з Тол-ін-Ґауроту у вигляді великого кажана; в її подобі Лутіен увійшла в Анґбанд. 182

Тейґлін Притока Сіріону, що брала початок на Еред-Ветріні й межувала на півдні з Бретілським Лісом; див. також: Переправи через Тейґлін. 116, 118, 146, 157, 223, 235

Телемнар Двадцять шостий Король Ґондору. 309

Телери Третє і найчисельніше з елдарських воїнств, котрі рушили в мандрівку на захід од Куівіенену; очолювали його Елве (Тінґол) і Олве. Самі вони називали себе ліндарами – співцями; телерами ("Останні, Задні") їх назвали ті, котрі виступили в похід перед ними. Багато телерів не полишало Середзем'я; синдари та нандори – теж за походженням телеринські ельфи. 42-44,46,48, 51, 64, 69, 79-80, 83, 88, 130, 132, 258

Телперіон Старше з Двох Дерев Валінору. 26, 27, 37, 50, 66, 93, 273. Його ще називали Біле Дерево 50

Телуменділ Назва сузір'я. 37

Телхар Найуславленіший із-поміж ковалів Ноґрода; викував Анґріст і (за словами Араґорна у "Двох вежах" III 6) Нарсіл. 88,179

Темний Володар Так називали Морґота 236 і Саурона 305, 312, 315

Темні ельфи Мовою Аману всі ельфи, котрі не переправилися через Велике Море, називалися Темними (моріквендами), й іноді це поняття вживали саме в такому значенні 99,103; коли ж Карантір назвав Темним Ельфом Тінґола, то це було зроблено навмисно, з бажання образити, бо Тінґол був в Амані, "його залічували не до моріквендів" (46). Однак у період Вигнання нолдорів цей термін часто застосовували на позначення ельфів Середзем'я, котрі не належали ні до нолдорів, ані до синдарів, тому, властиво, його можна вважати рівнозначним із назвою "авари" (99,117, 141). Окремим випадком є титул Темний Ельф, що належав синдарському ельфові Еолу, і його не слід плутати зі згаданими вище загальними назвами ельфів 127,130,207; але на с. 136 Турґон, без сумніву, має на увазі те, що Еол – один із моріквендів.

Терас Гора на мисі Неврасту; попід нею стаяв Віньямар – місто, де до побудови Ґондоліна мешкав Турґон. 115,247

Тисяча Печер Див.: Менеґрот.

Тіліон Мая, стерновий Місяця. 93–96

Тінґол "Сірий Плащ", "Сіроплащий" (мовою квенья – Сіндаколло, Сінґолло) – під таким іменням був знаний у Белеріанді Елве, який разом із братом Олве очолював рушення телерів під час мандрівки на захід од Куівіенену, а згодом став Королем Доріату; його ще звали Таємничий Король. Див.: Елве. 442, 44-46, 48, 85-91, У різних місцях, 103, 107, 108, 110, 124-126, 166-170, 173, 175, 186-190, 192, 204-206, 241-244

Тінисті Гори Див.: Еред-Ветрін.

Тінталле "Та, що засвічує" – так називали Варду за те, що вона створила Зорі. Так її іменує Ґаладріель у своїй елегії в Лоріені ("Братство Персня" II 8). Пор.: Елберет, Елентарі. 37

Тінувіель Так Берен іменував Лутіен; поетичне означення солов'я, "Донька Сутінок". Див.: Лутіен.

Тіріон "Велична Варгова Вежа" – ельфійське місто на пагорбі Туна в Амані. 49, 51-53, 61, 67, 111, 123, 124, 171, 259

Тол-Ґален "Зелений Острів" на ріці Адурант в Оссіріанді, де після повернення мешкали Берен і Лутіен. 120,192,244,245

Тол-Ерессеа "Самотній Острів" (або ж просто Ерессеа), на якому ваньярів, нолдорів, а згодом і телерів Улмо перевіз через океан і який, урешті, вкоренився в Елдамарській Затоці неподалік від узбереж Аману.