Шість головоломок для дона Ісидро Пароді - Сторінка 30

Тут, очевидно, йдеться про специфічну різдвяну пісню, українським аналогом було б щось середнє між коломийкою і колядкою.

81

Анатоль Франс (справжнє ім'я – Жак Анатоль Франсуа Тібо, 1844–1924) – французький письменник, літературний критик. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1921 р. Антиклерикал (випускник єзуїтського коледжу), автор гострополітичних соціальних та сатиричних романів.

82

Жуліо Дантас (1876–1962) – португальський письменник, дипломат, політик і журналіст. Серед його творів – сатирична комедія "Вечеря кардиналів" (1902), перекладена понад 25-ма мовами, шедевр португальського театру всіх часів.

83

З франц. – "шляхетне походження зобов'язує", тобто влада і статус накладають відповідальність. Автором цієї формули є Оноре де Бальзак, до 1835 р. цього вислову не існувало.

84

Йдеться про слова з пісні "Au clair de la lune" (з франц. буквально – "У сяйві місяця"). Це французька народна пісня XVIII ст., одна із всесвітньо відомих колискових.

85

Роберто Пайро (1867–1928) – аргентинський письменник та журналіст.

86

Маркос Састре (1808–1887) – аргентинський письменник, педагог, представник так званого "покоління 1837".

87

З франц. – нещастя, халепа, лиха пригода.

88

З франц. – хибний крок, нетактовність.

89

Йдеться про монументальний чотиритомний роман Алена Рене Лесажа (1668–1747) – "Пригоди Жіль Блаза із Сантільяни".

90

Іспанське прізвище і топонім. Про це див. наступні примітки. Тут ідеться про недостойне продовження достойного – творіння Авельянеди в контексті творів Сервантеса.

91

"Позолочений салон" – кімната в Єлисейському палаці, який – офіційна резиденція президента Французької Республіки. Первісно – великий салон мадам де Помпадур. А тому "блискавично вигадана історія" є абсолютно неправдоподібною: "поліцейська облава" в "Salon Doré" за жодних обставин не могла відбутися в дійсності. Хіба що йдеться, наприклад, про бордель.

92

Буквально – "Чорна Гора"; справді, одне з доволі поширених і давніх латиноамериканських прізвищ, часто виводилося з прізвиськ гаучо.

93

Див. "Факундо" Д.Ф.Сарм'єнто.

94

З франц. – яке місце – такі й почесті; кожному пану – належна йому шана.

95

З лат. – в силу самого факту; тим самим; виходячи з очевидного.

96

З франц. – той, якому немає рівних.

97

З франц. – завсідник.

98

Родинний дім у м. Парана (провінція Ентре-Ріос), де народився батько Борхеса, – "замок зі шпилястими башточками".

99

Нік Картер – популярний персонаж масової культури, детектив з американських дешевих "романів з продовженням". Перша історія про Ніка Картера була опублікована в 1886 р., до 1952 р. було видано понад вісім тисяч історій, об'єднаних головним героєм – Ніком Картером.

100

Найубогіша та найвідсталіша провінція Аргентини.

101

Александер Поуп (1688–1744) – великий англійський поет XVIII ст., перекладач Гомерової "Іліади", автор епітафії на надгробку сера Ісаака Ньютона. Це оповідання в загальних рисах може бути співвіднесеним з поемою Поупа "Викрадення локона".

102

Реальне місце в Буенос-Айресі, менш аніж за квартал від дому, де народився Борхес; саме туди маленький Борхес приходив з батьком, знавцем англійської та іспанської поезії, поетом і автором одного опублікованого історичного роману.

103

Філіппо Томмазо Марінетті (1876–1944) – італійський поет, один із основоположників футуризму, водночас був одним із основоположників італійського фашизму, поряд із Муссоліні.

104

Тільбюрі – легка відкрита двоколісна карета, з дашком або без, розроблена на поч. XIX ст. однойменною лондонською фірмою.

105

Нативний, з лат. nativus – природжений, той, який перебуває в природному стані, немодифікований. Протиставляється модифікованому, ненатуральному, неприродному, неприродженому і т.д.

106

Повна бібліографія Карлоса Англада включає також гранично натуралістичний роман "Плоть салону" (1914), патетичну палінодію "Дух салону" (1914), маніфест "Слово до Пегаса" (1917), який нині дещо втратив своє значення, подорожні нотатки "На початку був пульманівський вагон" (1923) і чотири пронумеровані числа журналу "Нуль" (1924–1927). (Прим. автора).

107

Хоакін Белда (1883–1935) – популярний іспанський прозаїк та журналіст, писав еротичні романи і п'єси з яскравими "ліжковими" сценами. В якомусь сенсі його ім'я в іспаномовній культурі стало загальним іменем, що характеризує певний типаж автора бульварного чтива.

108

Найбільший за площею і найбільш озеленений район у Буенос-Айресі, з безліччю водойм. Дім у Палермо на вулиці Серрано – дім дитинства Борхеса. "Це був один із небагатьох на нашій вулиці двоповерхових будинків. Решта будинків були одноповерхові й довкола розлягалися пустирища" (з розмови Борхеса з Вікторією Окампо).

109

Леопольдо Фреголі (1867–1936) – італійський актор та ілюзіоніст, відомий своєю здатністю до перевтілень; змінював зовнішність по ходу дії, на сцені.

110

З франц. – прислуга, що виконує домашню роботу.

111

З франц. – пожежник. Тут – безцеремонний хам.

112

Район в Буенос-Айресі, названий на честь Корнеліо Сааведри (1759–1829); одночасно співавтори "Шести головоломок…" обігрують сервантесівські алюзії.

113

З франц. – слово із жаргону фехтувальників, буквально – "точний удар, завданий за правилами, після якого зараховують поразку". Тут – "згоден, справді". Або навіть – "здаюсь".

114

З франц. тут – добре здоров'я; з англ. – огрядність. Гра слів і значень, переклад залежить від англ. чи франц. вимови.

115

З англ. – світська людина.

116

З франц. – поранений.

117

З франц. – поза конкурсом (через явні переваги); тут – виняткова жінка.

118

З франц. – перевтома.

119

З франц. – курорт; життя за містом, на віллі або на дачі.

120

З огляду на півкулю – до 21 вересня.

121

З грец., буквально – "порожня могила". Пам'ятний знак без власне поховання.

122

У Мантуї народився Вергілій. Але він не писав сонетів. Сонет як жанр виник приблизно через 1300 років після його смерті.

123

Широкі чоловічі безшовні штани з одного суцільного полотна тканини. Традиційні для представників андської культури чирипа.

124

В Аргентині – робітник на плантаціях, зайнятий у великому господарстві землевласника за право користуватися ділянкою землі.

125

Тип штучних водойм в багатих латиноамериканських маєтках – "солоні (голубі) ставки" з дном, викладеним камінням. Щоби вони не заростали, їх спеціально штучно засолювали, причому концентрація солі зазвичай була вищою, ніж у морській воді.

126

"Вечір з паном Тестом" – відомий твір Поля Валері; за задумом, це "сократівський" текст і обігрування діалогів Платона.

127

З нім. – панна; форма поштивого звертання до неодруженої молодої жінки.

128

З англ. living room – гостьова кімната, вітальня.

129

Жан Жіоно (1895–1970) – французький письменник, більшість романів якого (зазвичай – історичні, з мелодраматичними сюжетами, написані на матеріалі, пов'язаному з Провансом) були екранізовані.

130

З франц. – "у супроводі флейти".

131

З франц. – літератори.

132

Для розуміння оповідання значущим є переклад імені Магомет; з араб. Muhammad – "Той, кого хвалять", "Возвеличуваний", "Гідний хвали". Магомет (570–632) – засновник ісламу. Другий значущий факт – Коран як священна книга, написана слідами інших священних книг. Третій значущий факт – Хадіджа, дружина Магомета, була надзвичайно розумною жінкою, причому в певному сенсі – "єдиною", і він гірко оплакував її смерть. В оповіданні "Передбачення Санджакомо" велике значення має "гарем" Рікардо, який цікаво співвідноситься з гаремом Магомета – історичної постаті: всі, крім однієї, дружини Магомета були вдовами, деякі навіть кілька разів.

133

Іполіто Ірігоєн (1852–1933) – аргентинський політик, двічі обраний президентом Аргентини (1916–1922 і 1928–1930). Під час другої каденції усунутий від влади внаслідок путчу.

134

Консепсьйон Ареналь (1820–1893) – іспанська письменниця-феміністка, педагог, громадський діяч, яка проголосила гасла: "ненавидіти злочинність – але співчувати злочинцям", "відкрийте школи – і закриються тюрми", "злочинці – це продукт суспільства: репресивного і репресованого" тощо.

135

З франц. – порядок, послідовність.

136

З франц. – ротогравюра, метод глибокого друку, який дає добрий відбиток навіть на дешевому папері. Тут – щоденна газета на дешевому папері.

137

З франц. – відбиток, печать; тут – фамільні риси.

138

Едіт Норма Ширер (1902–1983) – канадська й американська кіноакторка, одна з найпопулярніших акторок 1920–1930-х рр. в амплуа відвертої, відкритої, незалежної, сексуальної жінки.

139

Французька кінозірка (1908–1989), відома також роботами в театрі, зокрема ролями у постановках Луї Жуве (1887–11951) – легенди французького театру, який в 1941 р., щоби не співпрацювати з нацистами, з окупованої Франції виїхав з усією трупою в Латинську Америку (до кінця 1944 р.).

140

З франц. – весела вдача, життєрадісність.

141

З англ. – двоколісна бричка з дверцятами не з боків, а ззаду.

142

Дуглас Фербенкс (1883–1939) – американський актор, зірка німого кіно. Виконавець ролей у гостросюжетних та пригодницьких фільмах. Майбутній актор з дитинства займався їздою верхи, фехтуванням, легкою атлетикою тощо, завдяки чому вславився виконанням складних трюків без дублерів-каскадерів.

143

Усний коментар Михайла Назаренка: тут – алюзія на роман Вілкі Коллінза "Жінка в білому" (граф Фоско, а крім того – кілька сюжетних колізій).

144

З новолат. (sapo – мило, onis – мило, facere – робити) – перетворення на мильну масу (шляхом миловаріння). Тут ідеться про своєрідний ґешефт на відходах – властиво, на покійниках: трупи бездомних і тих, хто не міг заплатити за місце на цвинтарі, в ті часи нелегально використовували для виготовлення дешевого мила.

145

Очевидно, мається на увазі сік агави або алое.

146

Алюзія на популярний на момент написання "Шести головоломок…" детектив-нуар Джеймса Кейна (1892–1977) "Листоноша завжди дзвонить двічі" (1934).

147

З італ. – персонаж італійської комедії дель арте. Маска Пульчинели виникла в Неаполі в кінці XVI ст. Це маска простака і незграби, сільського дурника, ненажери, добряка, веселуна.

148

Франциско Хуан Ломуто (1893–1950) – легендарний керівник (і диригент) оркестру аргентинського танго.

149

Коментатори Борхеса припускають, що "Елісео Рекена" – бо пророк Єлисей (арабською – аль-Яса), один із пророків, що згадуються і в Святому Письмі, і в Корані, – пророк із "подвійним духом", спадкоємець пророка Іллі.