Сильмариліон - Сторінка 79

Телери залишалися на Ерессеа тривалий час, перш ніж вирушити до Алквалонде; чимало нолдорів і синдарів теж оселилося там після закінчення Першої Епохи. 39,51,97, 265, 270, 294, 305

Тол-ін-Ґаурот "Острів Вовкулаків" – так нарекли Тол-Сіріон після того, як його захопив Саурон. 155, 173, 176

Тол-Морвен Після затоплення Белеріанду – острів у морі, на якому стояв надмогильний камінь Туріна, Ніенор і Морвен. 239

Тол-Сіріон Острів на ріці в Сіріоновому Проході, де Фінрод збудував вежу Мінас-Тіріт; після того, як його захопив Саурон, отримав назву Тол-ін-Ґаурот. 109,116,155

Торондор "Король Орлів". Пор. у "Поверненні Короля" V I4: "Старий Торондор, який звив гніздо на неприступних вершинах Окружних Гір, коли Середзем'я було молоде". Див.: Кріссаеґрім. 106, 122, 154, 158, 159, 185, 238, 251, 254, 263

Трандуіл Синдарський ельф, Король Пралісних ельфів на півночі Великого Зеленолісся (Морок-лісу); батько Леґоласа – члена Братства Персня. 312

Тулкас Вала – "найсильніший і найвеличніший звитяжець", – котрий прийшов на Арду останнім; його ще звали Асталдо. 13, 16, 17, 23-25, 37, 39, 55, 61-64, 69, 70, 76

Тумгалад Долина поміж річками Ґінґліт і Нароґ у Західному Белеріанді, де зазнало поразки воїнство Нарґотронда. 219,220

Тумладен "Розлога Низина" – таємнича низина в Окружних Горах, посеред якої стояло місто Ґондолін (пізніше Тумладен називали долину в Ґондорі: "Повернення Короля" V 1). 111,122, 131, 158, 185, 249, 253

Тумунзагар Див.: Ноґрод. 78

Туна Зелений пагорб у Калакір'ї, на якому було збудовано ельфійське місто Тіріон. 50, 52-54, 61, 75, 78, 82, 112, 122, 265, 273, 276, 277

Туор Син Гуора та Ріан, котрого всиновили сірі ельфи з Мітріму; вступив у Ґондолін, аби передати послання Улмо; був одружений із Ідріль, донькою Турґона; разом із нею та їхнім сином урятувався під час зруйнування міста Ґондоліна; поплив на Захід своїм кораблем Еарраме. 146, 204, 248-257,261

Турамбар "Владар Судьби" – останнє ім'я, яке прибрав Турін, живучи у Бретілському Лісі. 225, 227-236, 238

Тур-Гарета Могильний курган Володарки Галету Бретілському Лісі (див. Гауз-ен-Арвен). 146

Турґон Званий Мудрим; другий син Фінґолфіна; до таємного від'їзду в Ґондолін, яким правив аж до своєї смерті під час сплюндрування міста, мешкав у Віньямарі в Неврасті; батько Ідріль, дід Еаренділа; його, як і Тінґола, назвали Таємничим Королем. 51, 76,82, 84, 109, 111, 116, 122, 123, 127, 128, 131, 135-137, 154, 158-160, 185, 194, 195, 197-199, 201, 237, 238, 248-252, 254, 266

Турін Син Гуріна та Морвен, головний герой балади "Нарн і Гін Гурін", яка є основою "Розділу 21". Інші ймення: Нейтан, Ґортол, Аґарваен, Мормеґіл, Лісовий Дикун, Турамбар. 147, 170, 201-235, 239, 249

Уінен Мая, Володарка Морів, дружина Оссе. 18,28,48,80

Улайри Див.: Примари Персня.

Улварт Син Улфанґа Чорного; загинув од рук синів Бора під час Нірнает-Арноедіаду. 158,198

Улдор Званий "Проклятим"; син Улфанґа Чорного; загинув од рук Маґлора під час Нірнает-Арноедіаду. 158,196,198,199,261

Улмо Вала, один із аратарів; званий Володарем Вод і Королем Моря. Елдари тлумачили його ім'я приблизно як "Розлий-вода" чи "Дощовик". Див., зокрема: 15, 28. 7, 8, 13-15, 17, 18, 28,33,40,41,47,48,51,79, 95, 98, 110, 111, 115, 118, 122-124, 155, 158, 202, 215, 248-251, 254, 257, 259

Улумури Великі ріжки Улмо, які виготовив мая Салмар. 15,28

Улфанґ Званий Чорним; ватажок східнян, котрий разом із трьома синами пішов за Карантіром і під час Нірнает-Арноедіаду зрадив його. 157, 193, 197

Улфаст Син Улфанґа Чорного, загинув од рук синів Бора під час Нірнает-Арноедіаду. 157,197

Уманьяри Так називали ельфів, котрі вирушили в мандрівку на захід од Куівіенену, та не досягли Аману: "Неаманські ельфи", на відміну від аманьярів – "Аманських ельфів". 43,46

Умарт "Безталанний" – таким вигаданим ім'ям Турін, коли був у Нарґотронді, називав свого батька. 216

Умбар Велика природна гавань і фортеця нуменорців на південь од Затоки Белфалас. 281

Унґоліанта Велетенська павучиха, яка разом із Мелкором знищила Дерева Валінору. Шелоба у "Володарі Перстенів" була "останнюю дитиною Унґоліанти, яка тривожила цей нещасний світ" ("Дві Вежі" IV 9). 65-69, 72, 73, 82, 90, 95, 117, 129, 165, 259

Уртел Один із дванадцяти супутників Барагіра в Дортоніоні. 155

Урулокі Мовою квенья – "вогняна змія", дракон. 112, 219

Утумно Перше чимале укріплення Морґота на півночі Середзем'я, що його знищили валари. 24, 25,29, 36, 39, 74

Фаеліврін Так Ґвіндор називав Фіндуілас. 216

Фалас Західні узбережжя Белеріанду на південь од Неврасту. 49, 90,91, 102, 161,201,218

Фалатар Один із трьох мореплавців, котрі супроводжували Еаренділа під час його мандрівок. 258

Фалатріми Телерські ельфи Фаласу, котрими правив Кірдан. 49

Фалмари Морські ельфи; так називали телерів, котрі покинули Середзем'я, вирушивши на Захід. 44

Фаразон Див. Ар-Фаразон.

Феанор Найстарший син Фінве (єдина дитина Фінве та Міріель), зведений брат Фінґолфіна та Фінарфіна; найвеличніший із нолдорів, очільник їхнього повстання; творець феанорського рукописного шрифту; виготовив Сильмарили; поліг у Мітрімі під час Даґор-нуін-Ґіліату. Його звали Куруфінве (куру – "вміння"), й він передав це ім'я своєму синові – Куруфіну; проте його зазвичай іменували так, як колись нарекла його мати – Феанаро, "Дух Вогню", тільки перетворивши цей варіант імені на синдарське Феанор. Розділи 5-9 і 13 у різних місцях; див., зокрема: 51-54, 58, 102, 103. У решті випадків його ім'я фігурує у словосполученні сини Феанора.

Феантури "Повелителі Духів" – валари Намо (Мандос) та Ірмо (Лоріен). 15, 16

Фелаґунд Так називали Короля Фінрода після того, як він заснував Нарґотронд; це ймення гномівське за походженням (фелак-ґунду – "прорубувач печер", але в тексті перекладено як "Володар Печер", 51). Див.: Фінрод.

Фінарфін Третій син Фінве, молодший зі зведених братів Феанора; залишився в Амані після Вигнання Нолдорів і правив рештою свого народу в Тіріоні. Єдиний із-поміж нолдорських принців мав золоте волосся, яке успадкував од матері Індіс (ваньярської ельфійки, див.: Ваньяри) та яке стало характерною ознакою його нащадків. 50, 56,61,62, 76, 77, 79,82, 152,171. Часта поява імені Фінарфіна пов'язана зі згадками про його синів і народ.

Фінве Очільник нолдорів під час мандрівки на захід од Куівіенену; Король Нолдорів в Амані; батько Феанора, Фінґолфіна та Фінарфіна; загинув од рук Морґота у Форменосі. 41,42,44, 47, 48, 50, 52-55, 61-63, 67, 70-71; згадується також у стосунку до його синів і народу.

Фінґолфін Другий син Фінве, старший зі зведених братів Феанора; Верховний Король Нолдорів Белеріанду, котрий мешкав у Гітлумі; загинув під час поєдинку з Морґотом. 451,55,60-62, 76, 77 79, 80, 82-84, 101, 104-106, 111, 112, 115, 117, 121, 128, 149, 151. Часта поява імені Фінґолфіна пов'язана зі згадками про його синів і народ.

Фінґон Найстарший зі синів Фінґолфіна, званий Відважним; урятував Маезроса з Танґородріму; Верховний Король Нолдорів після смерті батька; убитий Ґотмоґом під час Нірнает-Арноедіаду. 51,79, 80, 82, 83, 105, 106, 112, 113, 115, 160, 161, 193-198

Фіндуілас Донька Ородрета, кохана Ґвіндора; потрапила в полон під час плюндрування Нарґотронда, вбита орками біля Переправ через Тейґлін. 216-218, 220-224, 227

Фінрод Найстарший син Фінарфіна, званий "Вірним" і "Другом Людей". Засновник Королівства Нарґотронд, звідки походить його ім'я Фелаґунд; познайомився в Оссіріанді з найпершими людьми, котрі перетнули Сині Гори; під час Даґор-Браґоллаху його врятував Барагір; виконав обітницю, дану Барагірові, супроводжуючи Берена під час його виправи; поліг, захищаючи Берена, в підземних в'язницях Тол-ін-Ґауроту. Тут указано номери сторінок і для ймення Фелаґунд, яке вживається самостійно: 51,79, 81, 85, 107, 109, 110, 116, 117, 119, 121, 124, 126, 138-142, 170-173, 175, 176

Фірімари "Смертні" – одна з ельфійських назв людей. 98

Форменос "Північна Фортеця" – твердиня Феанора та його синів на півночі Валінору, збудована після вигнання Феанора з Тіріона. 62-64, 67, 68, 72, 124

Форност "Північна Фортеця" – нуменорське місто на Північних Дюнах Еріадору. 304

Фродо Персненосець. 316

Фуінур Нуменорець-зрадник, котрий наприкінці Другої Епохи здобув владу серед гарадрімів. 306

Чарівники Див.: Істари. 313

Червоний Перстень Див.: Нар'я.

Чертоги Чекання Чертоги Мандоса. 58

Чорна Земля Див.: Мордор.

Чорний Меч Див.: Мормеґіл.

Чорноліття 302,307

Яванна "Дарителька плодів"; одна з валіер, котра входила до числа аратарів; дружина Ауле; також звана Кементарі. Див., зокрема: 15. 13, 15-18, 23, 26, 27, 29, 31-36, 70-72

Складові частини квенійських і синдарських власних назв

Ці примітки було укладено для тих читачів, котрих цікавлять елдарські мови, і як ілюстративний матеріал у них широко використано текст "Володаря Перстенів". Зауваги дуже стислі (що створює хибне враження точності й остаточності) та подані вибірково – з огляду і на проблему раціонального обсягу книги, і на обмеженість знань упорядника. Заголовки розташовано не за певною системою поділу на корені, властиві синдарській мові чи мові квенья, а дещо довільно, так щоби ці складові частини якнайлегше було ідентифікувати у власних назвах.

аґлар "слава, блиск" – як у Даґор-Аґлареб, Аґларонд. У квенійському варіанті – алкар – спостерігаємо перестановку приголосних: аґлареб синдарською відповідає Алкарінкве мовою квенья. Корінь кал— означає "світіння".

адан (множина – едайни) – як в Аданезел, Арадан, дунедайни. Щодо значення цієї складової та її історії див.: Атани в "Покажчику".

аелін "озеро, ставок" – як в Аелін-уіал; пор.: лін (1).

айна "святий" – як в айнури, Айнуліндале.

алда "дерево" (мовою квенья) – як в Алдарон, Алдуденіе, Маліналда; відповідає синдарському ґалаз (присутнє в Карас-Ґалазон та ґаладрими з Лотлоріену).

алква "лебідь" (алф – синдарською) – як в Алквалонде; від кореневого алак – "жвавий", на що натрапляємо також в Анкалаґон.

амарт "судьба" – як в Амон-Амарт, Кабед-Наерамарт, Умарт чи в синдарському варіанті Турінового ймення Турамарт – "Владар Судьби" (Турамбар – мовою квенья).

амон "пагорб" – синдарське слово, яке є першою складовою багатьох назв; форма множини – емин, як в Емин-Берайд.

ан(д) "довгий" – як в Андрам, Андуін; також в Анфалас ("Довгий Берег" у Ґондорі), Кайр-Андрос ("корабель, що залишає по собі довгий пінистий слід" – острів на Андуіні) й Анґертас ("довгі ряди рун").

анґа "залізо"; синдарський відповідник анґ– як в Анґаінор, Анґбанд, Анґгабар, Анґлахел, Анґріст, Анґрод, Анґуірел, Ґуртанґ; анґрен – "залізний" – як в Анґреност, форма множини – енґрін – як в Еред-Енґрін.

андуне "захід сонця, захід" – як в Андуніе; синдарський відповідник – аннун, пор.: Аннумінас, Геннет-Аннун ("вікно на захід сонця" в Ітіліені).