Сильмариліон - Сторінка 81

Пор.: Караґдур, Карах-Анґрен ("Залізні Щелепи" – вал і рів на підступах до Удуна в Мордорі) та Гелкараксе.

каран "червоний", мовою квенья – карне – яку Карантір, Карніл, Орокарни; також у Карадрас (від каран-расс "Червоний Ріг" в Імлистих Горах) і Карніміріе ("прикрашений червоними коштовностями" – горобина в пісні Живосміха). Переклад Кархарот (у тексті – "Червона Паща") асоціативно пов'язаний із цим словом; див.: карак-.

квен— (квет-) "казати, говорити" – як у квенди (калаквенди, лайквенди, моріквенди), квенья, Валаквента, Квента Сильмариліон. У синдарському варіанті замість кв маємо п (або б): педо – "говорити" в написі на Західній брамі Морії – відповідає квенійській основі квет-, і у словах Ґандалфа перед брамою: ласто бет ламмен ("слухайте слова з моїх уст"); бет – "слово" – відповідає квенійському кветта.

кгелек— "лід" – як у Гелкар, Гелкараксе (квенійське гелка – "лід", "холодний, як лід"). Але у слові Гелеворн першим елементом є синддрське гелез – "скло", – що походить од кгуздулського – кгелед (пор.: Кгелед-зарам – "Дзеркальне Озеро"); Гелеворн означає "чорне дзеркало" (пор.: ґалворн).

кгіл— "іти слідом" – як у гілдори, Гілдоріен, Елухіл.

кел— "відходити", про воду – "відпливати, спливати" – як у Келон; від ет-келе – "витікання води, джерело" – походить, беручи до уваги певну перестановку приголосних, квенійське егтеле, синдарський відповідник якого – ейтель.

келеб "срібло" (мовою квенья – телеп, телпе – як у Телперіон) – як у Келеборн, Келебрант, Келеброс. Келембрімбор означає "срібний кулак", від прикметника келебрін – "срібний" (ідеться не про "виготовлений зі срібла", а про "подібний до срібла відтінком або цінністю") – і паур (мовою квенья – куаре) – "кулак", – часто вживається у значенні "кисть"; квенійська форма згаданого імені – Телперінкуар. Келебріндаль також є поєднанням прикметника келебрін і складника тал, дал – "стопа".

кемен "земля" – як у Кементарі; квенійське слово на позначення землі як горизонтальної поверхні попід менелом – небесами.

кір— "розрізати", "розтинати" – як у Калакір'я, кірт, Анґертас, Кіріт (Нінніах, Торонат). Від його значення "хутко пробиратися крізь щось" походить квенійське кір'я – "гостроносий корабель" (пор.: англійське cutter – катер), це значення проступає у словах Кірдан, Тар-Кір'ятан, а ще, без сумніву, в імені Ісілдурового сина Кіриона.

корон "курган" – як у Короллайре (його також називали Корон-Ойолайре, останнє слово означає "Вічне літо", пор.: Ойолоссе); пор.: Керін-Амрот – великий курган у Лотлоріені.

ку "лук" – як Куталіон, Дор-Куартол, Лаер Ку Белеґ.

куівіе "пробудження" – як у Куівіенен (синдарською – Нен-Ехві). Інші похідні того самого кореня Дор-Фірн-і-Гуінар, коіре – першопочаток весни, синдарською – ехвір, "Володар Перстенів", "Додаток D"; коімас – "хліб життя", квенійська форма синдарського лембас.

кул— "золотисто-червоний" – як у Кулуріен.

куру "вправність" – як у Куруфін(ве), Курунір.

лад "рівнина", "долина" – як у Даґорлад, Гімлад; імлад – вузька долина зі стрімкими схилами в Імладрісі (пор.: Імлад-Морґул в Ефель-Дуаті).

лауре "золото" (про світло та колір, а не про метал) – як у Лаурелін; синдарські форми – у Ґлорезель, Ґлорфіндел, Лоеґ-Нінґлорон, Лоріндол, Ратлоріель.

лах "стрибуче полум'я" – як у Даґор-Браґоллах і, можливо, Анґлахел (меч, що його викував Еол із метеоритного заліза).

лін (1) "ставок", "озеро" – як у Лінаевен (у слові є також складник аев (айве мовою квенья) – "маленька пташка"), Тейґлін; пор.: аелін.

лін— (2) цей корінь, що має значення "співати, лунати як музичний звук", трапляється в Айнуліндале, Лауреліна, ліндари, Ліндон, Еред-Ліндон, ломелінди.

літ "попіл" – як в Анфауґліт, Дор-ну-Фауґліт; також в Еред-Літуі – Попелясті Гори, які утворювали північний кордон Мордору, та Літлад – "Рівнина Праху" біля підніжжя Еред-Літуі.

лок— "згин", "петля" – як в урулокі (мовою квенья (г)локе – "змія", "змій", луґ – синдарською).

лом "луна" – як у Дор-ломін, Еред-Ломін; із ним же пов'язані Ламмот, Лантір-Ламат.

ломе "присмерк" – як у Ломіон, ломелінди; див.: ду.

лонде "закрита гавань" – як в Алквалонде; синдарська форма – лонд (лонн) – як у Мітлонд.

лос "сніг" – як в Ойолоссе (мовою квенья ойо – "завжди" та лоссе – "сніжний", "сніжно-білий"); синдарське лосс наявне в Амон-Уілос і Аеґлос.

лот "квітка" – як у Лотлоріен, Німлот; квенійське лоте присутнє в Нінквелоте, Вінґілоте.

луін "синій" – як в Еред-Луін, Геллуін, Луініл, Міндоллуін.

маеґ "гострий, пронизливий" (мовою квенья – майка) – як у Маеґлін.

мал— "золото" – як у Малдуін, Маліналда; також у маллорн і в Кормалленське Поле, що означає "золоте коло", назване так через кулумалда – дерева, які росли там (див.: кул-).

ман— "добрий, благословенний, незіпсований" – як в Аман, Манве; похідні від Аман бачимо в Аманділ, Араман, уманьяри.

мел— "любов" – як у Меліан (від Мельянна – "дорогий дарунок"); цю основу бачимо також у синдарському слові меллон – "друг" – у написі на Західній брамі Морії.

мен "шлях" – як у Нумен, Г'ярмен, Ромен, Формен.

менел "небеса" – яку Менелділ, Менелмакар, Менелтарма.

мерет "свято" – як у Мерет-Адертад; також у Меретронд (Бенкетна Зала в Мінас-Тіріті).

мінас "вежа" – як в Аннумінас, Мінас-Анор, Мінас-Тіріт тощо. Та сама основа трапляється в інших словах на позначення виокремлених, рельєфних об'єктів, наприклад, Міндоллуін, Міндон; імовірно, спорідненим словом є квенійське мінья – "перший" (пор.: Тар-Міньятур – ймення Елроса як першого Короля Нуменору).

мір "коштовність" (міре мовою квенья) – як в Елемміре, ґваіт-і-мірдайн, Міріель, Науґламір, Тар-Атанамір.

міт "сірий" – як у Мітлонд, Мітрандір, Мітрім; також у Мітейтель – ріка Сиводжерельна в Еріадорі.

мор "темний" – як у Мордор, Морґот, Морія, моріквенди, Мормеґіл, Морвен та ін.

мот "присмерк" – як у Нан-Елмот.

нан(д) "долина" – яку Нан-Дунґортеб, Нан-Елмот, Нан-Татрен.

нар "вогонь" – як у Нарсіл, Нар'я; наявне також у початкових формах Аеґнор (Айканаро – "Разюче Полум'я" або "Нещадний Вогонь") і Феанор (Феанаро – "Дух Вогню"). Синдарським відповідником був наур – як у Саммат-Наур – "Огненні Покої" в Ородруіні. Від того самого стародавнього кореня (а)нар походить назва Сонця: квенійською – Анар (також в Анаріон), синдарською – Анор (пор.: Мінас-Анор, Аноріен).

науґ "гном" – як у науґріми; див. також: Ноґрод у статті ґрот. Пов'язане з ним синдарське слово "гном" – ноґот, множина – ноеґит (ноеґит-нібін – "дрібногноми") та ноґотріми.

-(н)діл дуже поширене закінчення власних назв осіб: Аманділ, Еаренділ (скорочена форма – Еарніл), Еленділ, Марділ та ін.; йдеться про "відданість", "безкорисливу любов" (див.: Марділ у статті бар).

-(н)дур у іменах, як-от Еарендур (скорочена форма – Еарнур), уподібнюється за значенням до —(н)діл.

нелдор "бук" – як у Нелдорет; але у вузькому значенні слова це, здається, була назва Гірілорна – великого бука з трьома стовбурами (нелде– "три" – й орн).

нен "вода", вживалося щодо ставків, озер і невеликих річок, як у Нен-Ґіріт, Неннінґ, Ненуіал, Ненья; Куівіенен, Уінен; також у багатьох іменах у "Володарі Перстенів": Нен-Гітоель, Бруінен, Емин-Арнен, Нурнен. Нін – "мокрий" – як у Лоеґ-Нінґлорон; також у Ніндалф.

нім "білий" (від давнішого німф, німп) – як у Німбретіл, Німлот, Німфелос, ніфреділ (ніфред – "блідість"), Барад-Німрас, Еред— Німрайс. Квенійським відповідником було нінкве; таким чином, Нінквелоте = Німлот. Пор. також: Танікветіл.

орн "дерево" – як у Келеборн, Гірілорн; пор.: Фанґорн – "Деревобородий" – і маллорн – форма множини від меллирн – дерева Лотлоріену.

ород "гора" – як в Ородруін, Танґородрім; Орокарни, Оромет. Форма множини – еред – як в Еред-Енґрін, Еред-Ліндон тощо.

ос(т) "фортеця" – як в Анґреност, Белеґост, Форменос, Форност, Мандос, Нарґотронд (від Нароґ-ост-ронд), Ос(т)ґіліат, Ост-ін-Езіл.

палан (мовою квенья) "з краю в край" – як у палантіри, Тар-Палантір.

пел— "рухатися по колу", "оточувати" – як у Пеларґір, Пелори й у Пеленнор – "огороджена земля" в Мінас-Тіріті; також в Ефель-Брандір, Ефель-Дуат (ефель – від ет-пел – "зовнішня огорожа").

рам "стіна" (рамба мовою квенья) – як в Андрам, Рамдал; також у Раммас-Ехор – стіна довкола Пеленнорських Полів поблизу Мінас-Тіріта.

ран— "блукати, бурлакувати" – як у Рана (Місяць), Мітрандір, Аерандір; також у назві ріки Ґілраен у Ґондорі.

рант "течія" в назвах річок Адурант (аду – "подвійний") і Келебрант ("Срібна Жила").

рас "ріг" – як у Барад-Німрас, також у Карадрас ("Червоний Ріг") і Метедрас ("Остання Вершина") в Імлистих Горах; форма множини – райс – в Еред-Німрайс.

рауко "демон" – як у валараукар; синдарською – рауґ, роґ, як у балроґ.

ріл "блиск" – як в Ідріль, Сильмарил; також в Андуріл (меч Араґорна) та мітрил (морійське срібло). Ймення Ідріль мовою квенья було Ітарілле (чи Ітарілде), від основи іта– "іскорка".

рім(рим) "велика кількість, юрба" (рімбе мовою квенья), зазвичай уживане у збірних формах множини, як-от ґолозріми, Мітрім (див. "Покажчик"), науґріми, Танґородрім тощо.

рінґ "холодний, морозний" – як у Рінґіл, Рінґвіл, Гімрінґ, також у назві ріки Рінґло в Ґондорі й у рінґаре – квенійській назві останнього місяця року ("Володар Перстенів", "Додаток D").

ріс "розтинати", вважають, що юно змішалося з подібною за значенням основою кріс— (похідною від кореня кір– "розрізати, розтинати"); звідси Анґріст (також Оркріст – "Ґобліносік" – меч Торіна Дубощита), Кріссаеґрім, Імладріс.

ром— основа, яку вживали на позначення звуку сурм і ріжків, як в Ороме та Валарома; пор.: Бема – ймення цього вали роганською мовою, що в "Додатку А" (ІІ) до "Володаря Перстенів" перекладено англосаксонською як beme – "сурма".

ромен "висхідний, схід сонця, схід" (мовою квенья) – як у Роменна. Синдарські слова на позначення сходу; рун (у Талат-Рунен) і амрун – того самого походження.

ронд означало склепінчастий чи аркоподібний дах або велику залу чи покій із таким дахом; тому – Нарґотронд (див.: ост), Газодронд, Аґларонд. Може стосуватися також і небес, адже ймення Елронд означає "зоряний небозвід".

рос "піна, бризки морської води, бризки" – як у Келеброс, Елрос, Раурос; також у Кайр-Андрос – назва острова на ріці Андуін.

рох "кінь" (рокко мовою квенья) – як у Рохаллор, Роган (від Роханд – "земля коней"), рогіррими; також у Рогерин – "кінь володарки" (пор.: геру) – кінь Араґорна, який звався так, бо його віддала Араґорнові Арвен ("Повернення Короля" V 2).

руін "червоне полум'я" (рунья мовою квенья) – як в Ородруін.

рут "гнів" – як в Аранрут.

сарн "(невеликий) камінь" – як у Сарн-Атрад (Сарн-Брід на ріці Брендівинній є півперекладом цієї назви); також у Сарн-Ґебір ("камінні вістря": кебер, множина – кебір – "кілки") – бистрина на ріці Андуін.