Сильмариліон - Сторінка 82

Похідним є слово Серні – назва ріки в Ґондорі.

сереґ "кров" (серке мовою квенья) – як у сереґон.

сіл— (і його різновид тіл-) "світитися (білим чи срібним світлом)" – як у Бретіл, Ґалатіліон, Сильпіон і у квенійському Ісіл (синдарське Ітіл) – Місяць, звідки Ісілдур, Нарсіл, Мінас-Ітіл, Ітіліен. Вважають, що квенійське слово Сильмарили походить од сіліма – так Феанор назвав речовину, з якої виготовив Коштовності.

сір "ріка", від кореня сір– "текти" – як в Оссіріанд (перша частина походить од числівникової основи "сім": осто мовою квенья, одо синдарською), Сіріон; також у Сіраннон ("Прибрамний Потік" Морії) та Сіріт ("потік" – як тіріт – "сторожкий" – від тір) – назва ріки в Ґондорі. Той самий корінь ми бачимо в Мінгіріат ("межиріччя" – територія поміж Брендівинною та Сірим Потоком), лише зі заміною с на г всередині слова; в Нандугіріоні – "долина туманних потоків", Тьмяноджерельний Діл (див.: нан(д) і ду); в Етір-Андуін – витік чи дельта Андуіну (від ет-сір).

сул "вітер" – як в Амон-Сул, Сулімо; пор.: суліме – квенійська назва третього місяця ("Володар Перстенів", "Додаток D").

тал (дал) "стопа" – як у Келебріндаль, а також у значенні "кінець" – у Рамдал.

талат "низина, рівнина" – як у Талат-Дірнен, Талат-Рунен.

таліон "дужий, безстрашний" – як у Куталіон, Таліон.

танґ "утиск" – як у Танґородрім, також у Дуртанґ (замок у Мордорі). Квенійське санґа мало значення "тиснява, штовханина", звідки Сан-ґагиандо – "Той, хто продирається крізь тисняву" – ім'я одного ґондорця ("Володар Перстенів", "Додаток А" (І, IV)).

тар— (1) "високий" (тара – "піднесений" – мовою квенья), префікс у квенійському варіанті імен нуменорських Королів; також в Аннатар. Форма жіночого роду – тарі – "висока, Королева" – в Кементарі, Елентарі. Пор.: тарма – "опора" – в Менелтарма.

тар— (2) "упоперек, через" – як у Сарн-Атрад, Тарґеліон; також у Тарбад (від тapa-пaтa – "перехрестя") – місце, де стародавня дорога з Арнора та Ґондора перетинала Сірий Потік.

татар "верба"; прикметник татрен у Нан-татрен; квенійське тасаре в Тасарінан, Нан-тасаріон (див.: Нан-татрен у "Покажчику").

таур (1) "ліс, пуща" (тауре мовою квенья) – як у Таурон, Таур-ім-Дуінат, Таур-ну-Фуін.

таур (2) "огидний, ненависний" – як у Саурон (від Таурон), Ґортаур.

тел— "закінчення, кінець, бути останнім" – як у телери.

тіл "вістря, ріг" – як у Танікветіл, Тіліон ("Рогатий"); також у Келебділ – "Срібний Зубець" – назва однієї з гір Морії.

тін— "іскорка" (квенійське тінта – "викрешувати іскру", тінве – "спалах") – як у Тінталле; також у тіндоме – "зоряні сутінки" ("Володар Перстенів", "Додаток D"), звідки тіндомерел – "дитя сутінків" – поетична назва солов'я (тінувіель синдарською). Воно трапляється також у синдарському ітілдін – "зоремісяць" – речовина, з якої було виготовлено механізми Західної брами Морії.

тін(д) "сірий" – яку Тінґол; квенійське сінда в синдари, Сінґолло (Сіндаколло: колло – "плащ").

тір "стерегти, охороняти" – як у Мінас-Тіріт, палантіри, Тар-Палантір, Тіріон.

тол "шолом" – як у Дор-Куартол, Ґортол.

тол "острів", що стрімко піднімається над морем чи рікою, – як у Тол-Ерессеа, Тол-Ґален тощо.

тон "сосна" – як у Дортоніон.

торон "орел" – як у Торондор (Соронтар мовою квенья), Кіріт-Торонат. Квенійську форму, ймовірно, бачимо в назві сузір'я Соронуме.

тум "долина" – як у Тумґалад, Тумладен; квенійське тумбо (пор.: тумба-леморна Деревобородого – "глибока чорна долина", "Дві Вежі" III 4). Пор.: Утумно (Удун синдарською; Ґандалф у Морії назвав балроґа "Полум'ям Удуна") – так згодом називали глибоку долину в Мордорі поміж Моранноном і Гирлом Ізену.

тур "влада, панування" – як у Турамбар, Турін, Турґон, феантури, Тар-Міньятур.

уіал "сутінки" – як в Аелін-уіал, Ненуіал.

ур— "спека, бути гарячим" – як в уролокі; пор.: уріме й уруі – квенійська та синдарська назви восьмого місяця ("Володар Перстенів", "Додаток D"). Споріднені з ним квенійське слово ауре – "сонячне світло, день" (пор.: клич Фінґона перед початком Нірнает-Арноедіаду) – та синдарське аур, яке у вигляді ор— префіксується до назв днів тижня.

фалас "берег, лінія прибою" (фалассе мовою квенья) – як у Фалас, Белфалас, а також Анфалас у Ґондорі. Пор.: Фалатар, фалатрими. Ще одним похідним від цього кореня було квенійське слово фалма– "(гребениста) хвиля", звідки фалмари, Мар-ну-Фалмар.

фарот походить од кореня зі значенням "полювання, переслідування"; у "Баладі про Леітіан" Таур-ен-Фарот понад Нарґотрондом називають "Мисливськими Пагорбами".

фауґ— "зяяти" – як в Анфауґлір, Анфауґліт, Дор-ну-Фауґліт.

феа "дух" – як у Феанор, феантури.

фін— "волосся" – як у Фіндуілас, Фінґон, Фінрод, Ґлорфіндел.

формен "північ" (мовою квенья) – як у Форменос; синдарський відповідник – форн (також фор, фород) – як у Форност.

фуін "морок", "темрява" (гуіне мовою квенья) – як у Фуінур, Таур-ну-Фуін.

яве "плід" (мовою квенья) – як у Яванна; пор.: яванніе – квенійська назва дев'ятого місяця – та явіе – осінь ("Володар Перстенів", "Додаток D").

Примітки

1

Хоча багато міркував про це.

2

Гадаю, тут ідеться про фундаментальну проблему співвідношення між Мистецтвом (і Суб-творенням) та Первинною Реальністю.

3

Це не стосується Основоположника Зла: він був Згубою для суб-творчості, а отже, ельфи (головні представники суб-творення) були його особистими ворогами – особливим об'єктом його жадання та ненависті, – відкритими для його облуд. Їхнє Падіння відбулось у бік власництва та (меншою мірою) спотворення мистецтва владою.

4

Позаяк усе це має символічне або алегоричне значення, Світло – це такий прасимвол у природі Універсуму, що його важко піддавати аналізу. Світло Валінору (породжене світлом, яке існувало ще до всіляких падінь) – це світло мистецтва, не позбавленого сенсу, мистецтва, в якому речі трактовано водночас із наукового (філософського) та образного (суб-творчого) погляду і яке стверджує, що вони однаково добрі та прекрасні. Світло Сонця (чи Місяця) Дерева породили лише після того, як їх забруднило Зло.

5

Звісно, насправді йдеться про те, що мої "ельфи" – це лише зображення чи уявлення про частину людської природи, проте в легендах так сказати не можна.

6

У цьому місці друкарка пропустила кілька слів, наявних у початковому рукописі.

7

Елронд уособлює всю прадавню мудрість, а його Дім репрезентує Премудрість – збереження в шанобливій пам'яті традицій добра, мудрості й краси. Це не місце для дії, а місце для розмірковування. Тобто місце, відвідини якого передують діянням чи "пригодам". Воно може бути на прямому шляху до них (як у "Гобіті"), або ж звідти доводиться йти в абсолютно несподіваному напрямку. Наприклад, герой "Володаря Перстенів", утікши до Елронда від переслідувань тогочасного зла, змушений вирушити цілком в інший бік: піти і зустрітися віч-на-віч із джерелом зла.

8

Тут ідеться про те (це чітко видно пізніше в історії з гобітами, котрі на певний час отримують Перстень), що кожному "виду" притаманна природна тривалість життя, невід'ємна від його біологічної та духовної вдачі. Її неможливо збільшити кількісно чи якісно; тому затягування часу уподібнюється натягуванню тятиви все сильніше і сильніше чи "намащуванню масла дедалі тоншим шаром" – стає нестерпною мукою.

9

При написанні цього листа батько послуговувався початковою версією історії правителів Нуменору, за якою Тар-Каліон (Ар-Фаразон) був тринадцятим, а не двадцять п'ятим Королем, як це стало пізніше.